Цесевич Володимир Платонович

ЦЕСЕ́ВИЧ Володимир Платонович (11. 10. 1907, Київ — 28. 10. 1983, Одеса) — астроном. Син П. Цесевича. Кандидат (1936, без захисту дисертації), доктор (1944) фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1964). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1927), де відтоді й працював. 1933–37 — директор обсерваторії у Душанбе; 1937–42 — професор Ленінградського педагогічного інституту та науковий співробітник Астрономічного інституту АН СРСР; 1942–44 — професор Одеського технологічного інституту консервної промисловості та Одеського педагогічного інституту (обидва — на евакуації в Душанбе); 1944–83 — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор Одеської обсерваторії; водночас 1948–50 — директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР (Київ). Основні праці присвячені вивченню змінних зір, лірид. 1922–83 виконав близько 200 тисяч візуальних спостережень змінних зір різних типів. Вдосконалив методи визначення орбіт та інших характеристик затемнюваних зір за їх кривими блиску. Опублікував найбільш точні таблиці спеціальних функцій для визначення кривих блиску при різних видах затемнень. Першим почав спостереження змін блиску штучних супутників Землі і вказав на можливість використання цих спостережень для вивчення верхньої атмосфери Землі. Організував в Україні та Таджикистані систематичне фотографування неба за допомогою багатокамерних короткофокусних астрографів. Один із ініціаторів спостереження метеорів за програмою Міжнародного геофізичного року (1957) та створення Всесоюзної служби болідів. На його честь названо малу планету № 2498.

Рекомендована література

1. Цесевич Владимир Платонович: Библиогр. указ. О., 1988;
   Google Scholar Internet
2. В. Цесевич. Автобиография // Страницы истории астрономии в Одессе. Ч. 1. О., 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю