Уманцев Федір Самійлович
У́МАНЦЕВ Федір Самійлович (11. 01. 1914, с. Удачне Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині Покровського р-ну Донецької обл. — 05. 12. 2010, Київ) — мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1971). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1941). Працював у Київському музеї західного та східного мистецтва (1946–53); Інституті монументального живопису та скульптури Академії архітектури УРСР (1953–57); Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1957–70; усі — Київ). Наукові дослідження з проблем естетики, теорії та філософії світового мистецтва, з історії українського мистецтва 13–18 ст. У 1950–60-х рр. активно долучився до підготовки та видання шеститомної «Історії українського мистецтва» (К., 1967–70, т. 2–4). За його участі розроблено програми з історії окремих видів мистецтва, що започаткували роботу над цим масштабним фундаментальним проєктом. Вивчав естетичні погляди відомих істориків і теоретиків мистецтва Д. Дідро, Ґ. Лессінґа, У. Хоґарта, Й. Вінкельмана, підготував вступні статті, коментарі, примітки до їхніх праць.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нариси з історії українського мистецтва. К., 1966 (співавт.); Український живописний портрет. К., 1970 (співавт.); Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври. К., 1970; Искусство Древнего мира. Исследование форм пространственно-временной разработки образа. К., 1996; Мистецтво давньої України. К., 2002; Філософські етюди. К., 2007; Зі спогадів // Студії мистецтвознавчі. 2007. Ч. 3.
Рекомендована література
- Пучков А. О Федоре Самойловиче Уманцеве и его трудах // Уманцев Ф. Этюды по истории и теории архитектуры и искусства. К., 2002;
- Студенець Н. Федір Самійлович Уманцев // Студії мистецтвознавчі. 2011. Ч. 3.
Завантажити статтю
Людина 
