У́МАНЦЕВ Федір Самійлович (11. 01. 1914, с. Удачне Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині Покровського р-ну Донецької обл. — 05. 12. 2010, Київ) — мистецтво­знавець. Кандидат мистецтво­знавства (1971). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1941). Працював у Київському музеї західного та східного мистецтва (1946–53); Ін­ституті монументального живопису та скульптури Академії архітектури УРСР (1953–57); Науково-дослідному ін­ституті теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня (1957–70; усі — Київ). Наукові дослідже­н­ня з про­блем естетики, теорії та філософії світового мистецтва, з історії українського мистецтва 13–18 ст. У 1950–60-х рр. активно долучився до під­готовки та ви­да­н­ня шеститомної «Історії українського мистецтва» (К., 1967–70, т. 2–4). За його участі роз­роблено про­грами з історії окремих видів мистецтва, що започаткували роботу над цим мас­штабним фундаментальним проєктом. Ви­вчав естетичні по­гляди ві­домих істориків і теоретиків мистецтва Д. Дідро, Ґ. Лес­сінґа, У. Хоґарта, Й. Вінкельмана, під­готував вступні стат­ті, коментарі, примітки до їхніх праць.