Пивоваров Микола Пилипович

ПИВОВА́РОВ Микола Пилипович (псевдоніми: М. Бровар, Микола Бровар, М. Руденчук; 07. 12. 1910, с. Військове Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 09. 1986, Київ) — літературознавець, критик. Доктор філологічних наук (1963), професор (1969). Член СПУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1934). Працював учителем української мови та літератури Шполянського педагогічного технікуму (Київська, нині Черкаська обл.); від 1936 — в Інституті літератури АН УРСР (Київ): 1946–49 — старший науковий співробітник відділу шевченкознавства, 1949–51 — завідувач відділу наукової бібліографії та заступник директора з наукової роботи, 1951–53 — завідувач, 1953–62 — старший науковий співробітник відділу української дореволюційної літератури; 1963–65 — старший науковий редактор, 1965–68 — завідувач редакції філології УРЕ; 1968 — старший науковий редактор «Історії міст і сіл Української РСР» АН УРСР; 1968–86 — завідувач кафедри української літератури Київського інституту театрального мистецтва. Досліджував історію української літератури 19 — початку 20 ст., виступав рецензентом нових творів українських письменників 1930–60-х рр. Брав участь у підготовці 1-го т. «Історії української літератури» у 2-х т. (1954). Співукладач видання «Українські письменники: Біобібліографічний словник» (1963; обидва — Київ).

Завантажити статтю