Черніков Сергій Миколайович

ЧЕ́РНІКОВ Сергій Микола­йович (28. 04(11. 05). 1912, м-ко Сергієв, нині м. Сергієв-Посад Московської обл. — 23. 01. 1987, Київ) — математик. Батько М. Чернікова. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АН УРСР (1967). Премія імені М. Крилова АН УРСР (1973). Закінчив Саратовський педагогічний ін­ститут (1933). Від­тоді працював в Уральському індустріальному ін­ституті; 1946—51 — професор Уральського університету (обидва — м. Свердловськ, нині Єкатеринбург); 1951—61 — професор Пермського університету (усі — РФ); 1961—65 — завідувач від­ділу алгебри і геометрії Свердловського від­діле­н­ня Математичного ін­ституту АН СРСР; 1965—87 — завідувач від­ділу алгебри Ін­ституту математики АН УРСР (Київ). Наукові дослідже­н­ня від­носяться до теорії груп і лінійної алгебри. Створив фундаментальну теорію локально роз­вʼязних і локально нільпотентних груп, що ви­значила новий напрям у загальній теорії груп. Ви­вчаючи різні класи нескінчен­них груп з різними умовами скінчен­ності, він збагатив теорію груп багатьма конкретними видами детально ви­вчених груп, зокрема, один з цих видів носить назву груп Чернікова. У теорії лінійних нерівностей встановив принцип граничних роз­вʼязків і на його основі побудував чисто алгебраїчну теорію лінійних нерівностей з викори­ста­н­ням лише фінітних методів. Автор методу згортки лінійних нерівностей, що до­зволяє роз­вʼязувати багато практичних задач.

Завантажити статтю