ПЛЕВА́КО Олександр Антонович (27. 04(09. 05). 1899, слобода Дворічна Купʼянського пов. Харківської губ., нині с-ще Купʼянського р-ну Харківської обл. — 14. 02. 1990, м. Дні­продзержинськ, нині Камʼянське Дні­пропетровської обл.) — історик економіки, письмен­ник. Брат М. Плевако. На­вчався у юнкерській школі. Не пізніше 1919 вступив до «Національної української оборони», на­вчався в українській школі старшин у м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельницької обл.). Від січня 1920 працював у редакції г. «Боротьба», від квітня того ж року — в канцелярії неодмін­ного секретаря УАН А. Кримського. 1921–22 викладав у агро­школі у м-ку Гоголів Остерського пов. Чернігівської губ. (нині село Броварського р-ну Київської обл.). Закінчив Київський ін­ститут економіки (1922). Від 1923 працював у штаті 3-го (Соціально-економічного) від­ділу УАН як по­стійний спів­робітник для доручень; 1926–27 — секретар Комісії ВУАН для ви­учува­н­ня народного господарства України; водночас 1926–28 —співробітник Ін­ституту української наукової мови. Досліджував про­блеми прикладної економіки, історію економіки цукрової промисловості. Працював у семінарі ВУАН для ви­учува­н­ня народного господарства України. 1925 під­писав протест спів­робітників ВУАН проти пере­йменува­н­ня Російської АН на Всесоюзну. 6 березня 1928 заарештований за звинуваче­н­нями у намаган­ні впливати на Військово-наукове товариство й організувати у приміщен­ні ЦВК вибух за допомогою радіо, двічі засуджений, покара­н­ня від­бував у таборах. 1950 від­правлений на спецпоселе­н­ня у Красноярський край РФ. 1954 звільнений. Мешкав у Дні­продзержинську, брав участь у роботі міського літературного обʼ­єд­на­н­ня, вміщував публікації у періодиці. Автор збірок оповідань «Цікаві вчинки тварин: Оповіда­н­ня та спо­стереже­н­ня» (1964), «Крихітка» (1969), «Вірний» (1978; усі — Київ). Написав некролог М. Шарлеманя (1970), спогади про В. Демʼянчука та Остапа Вишню. Під­тримував стосунки з Б. Матушевським, Н. Околітенко, Г. Плющем, М. Шумилом. Частково реабілітований 1958, повністю — 1992.