ПЛЕВА́КО Микола Антонович (27. 11(09. 12). 1890, слобода Дворічна Купʼянського пов. Харківської губ., нині с-ще Купʼянського р-ну Харківської обл. — 25. 04. 1941, станиця Вишньовка, нині с-ще Аршали Акмолинської обл., Казах­стан) — бібліо­граф, літературо­знавець. Брат О. Плеваки, батько Ю. Оранського. Після закінче­н­ня Харківського університету (1914) залишений для під­готовки до професорського зва­н­ня на кафедрі М. Сумцова. Від 1917 — директор 1-ї Української гімназії імені Б. Грінченка в Харкові. Викладав історію української літератури в Камʼянець-Подільському державному українському університеті (нині Хмельницька обл., 1919–21) та на факультеті профосвіти Харківського ІНО (від 1921), де очолив секцію української літератури при Кафедрі історії української культури Д. Багалія. 1926–33 керував Кабінетом бібліо­графії Ін­ституту Т. Шевченка в Харкові. Автор праць про Т. Шевченка й Г. Сковороду. В упорядкуван­ні П. виходили твори Л. Глібова, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, І. Франка. Працював над біо­бібліо­графічним словником українських письмен­ників (картотека зберігається в Ін­ституті рукописів НБУВ). Під­готував і видав у Харкові «Хрестоматію нової української літератури» (т. 2, 1923; т. 1, 1926), хрестоматію «Тарас Шевченко» (1926) тощо. Разом з І. Айзенштоком був редактором повного ви­да­н­ня поезій Т. Шевченка (1925; 1927), з І. Капустянським — творів Л. Глібова (т. 1–2, 1927). У 1934–38 працював в АН УРСР. Щоб врятуватися від ре­пресій, симулював психічну хворобу, однак 17 травня 1938 був заарештований, одержав 5 р. вільного засла­н­ня. Вбитий за незʼясованих об­ставин. Ю. Оранський і Г. Костюк, який високо цінував праці П., під­готували ви­да­н­ня його наукової спадщини «Стат­ті, роз­відки й біо­бібліо­графічні матеріали» (Нью-Йорк; Париж, 1961).