Скороход Валерій Володимирович

СКОРОХО́Д Валерій Володимирович (28. 07. 1934, м. Нікополь Дні­пропетровської обл. — 01. 07. 2017, Київ) — фахівець у галузі порошкової металургії та композиційних матеріалів. Брат А. Скорохода. Доктор технічних наук (1969), професор (1978), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987), премії iмені I. Францевича АНУ (1991) та імені М. Доброхотова НАНУ (2010). Золота медаль імені В. Вернадського НАНУ (2016). Орден Ярослава Мудрого 5-го (2003) та 4-го (2008) ступенів. Закiнчив Київський полiтехнічний iн­ститут (1956). Від­тоді працював в Iн­ститутi про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): від 1966 — завідувач від­ділу фізико-хімічних основ технології порошкових матеріалів, 1976—2002 — за­ступник директора, 2002—15 — директор, 2016—17 — почесний директор. Наукові дослідже­н­ня: матеріало­знавство та роз­робле­н­ня нових матеріалів, фізика твердого тіла. Створив теорію деформува­н­ня гетероген­них та пористих тіл, шо ґрунтується на уявлен­ні про середньоквадратичні напруги та швидкості деформува­н­ня; за­пропонував моделі, що описують залежність фізичних властивостей (провід­ності, модулей пружності) гетероген­них тіл від структурних факторів. Засновник нового наукового напряму — ви­вче­н­ня спіка­н­ня як структуро­утворюючого процесу. У його роботах теоретично й екс­периментально доведена пере­важна роль дис­локаційних і зерно­граничних процесів активованого спіка­н­ня, дифузійного сплавле­н­ня металічних порошків, а також високотемпературної пластичності та надпластичності спечених дрібнокри­сталічних матеріалів. На основі цих досліджень ним сформульвані технологічні принципи управлі­н­ня структурою і механічними властивостями спечених матеріалів. Вони стали базою при роз­роблен­ні нового класу композиційних матеріалів з дрібнокри­сталічною структурою. 2024 на честь Валерія та Анатолія Скороходів у Нікополі вулицю Менделєєва пере­йменовано на Академіків Скороходів.

Завантажити статтю