ТРЕТЬЯКО́В Дмитро Костянтинович (24. 10(05. 11). 1878, с. Шуморово, нині Ярославської обл., РФ — 26. 09. 1950, Київ) — зоолог-морфолог. Доктор біо­логічних наук (1926, без захисту дисертації), професор (1912), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Державні нагороди СРСР. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1900), де 1901–12 й працював. Від 1912 — в Одесі: професор Новоросійського університету, згодом — Сільськогосподарського та Медичного ін­ститутів, ІНО (1923–24 — декан факультету соціального вихова­н­ня, 1925–28 — проректор). Був організатором і керівником Одеської філії науково-дослідного Зоолого-біо­логічного ін­ституту, який обʼ­єд­нував природничі кафедри на той час колишнього Новоросійського університету. 1933–41 — в Одеському університеті: 1933–39 — декан біо­логічного факультету. 1941–50 працював в Ін­ституті зоології АН УРСР (Київ, 1941–44 в евакуації в Уфі, Башкорто­стан, РФ): 1944–48 — директор; водночас 1944–48 — професор Київського університету імені Т. Шевченка, 1946–48 — голова Від­ділу біо­логії АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня у галузі порівняльної морфології нижчих хребетних, філогенії хордових та голко­шкірих, систематики круглоротих та риб. Досліджував кісткову і сполучну тканину, нервову та судин­ну системи, органи чуття нижчих хребетних, органи бокової лінії риб. Вперше описав сейсмосенсорну сітчасту систему ка­нальців голови оселедцевих, у яких на тулубі від­сутня бокова лінія.