БАГНЮ́К Сергій Каленикович (29. 03. 1979, с. Фаринки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. — 09. 05. 2023, по­близу с. Орлянське Купʼянського р-ну Харківської обл., похований 12. 05. 2023 у с. Пнівне Камінь-Каширського р-ну) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Закінчив Пнівненську загальноосвітню школу (1996), здобув професію машиніста бульдозера у Камінь-Каширському професійно-технічному училищі. Працював на будівництві. Мешкав у с. Верхи Камінь-Каширського р-ну, м. Ковель Волинської обл. і Фаринках. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) вступив до роти охорони Камінь-Каширського ра­йон­ного територіального центру комплектува­н­ня та соціальної під­тримки. Від кінця квітня 2022 — у 14-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. У червні вирушив на фронт. Від­значився як солдат кулеметного від­діле­н­ня кулеметного взводу 1-го стрілецького баталь­йону. Мав військовий позивний «Буханка», бо був водієм автомобіля УАЗ-3303. Брав участь у боях по­близу м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл., потім у звільнен­ні Харківської обл. Від­тоді воював по­близу м. Бахмут, згодом — знову на Харківщині. Вогнева група під його командува­н­ням знищила 10 окупантів та БТР-80, по­шкодила бронетранс­портер, захопила дві БМП та виявила склад з артилерійськими боє­припасами, а особисто він ліквідував 10 окупантів. Загинув унаслідок ворожого арт­об­стрілу під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня.