МІТРАХО́В Микола Олександрович (23. 09. 1963, с. Калошиче Брянської обл., РФ — 08. 06. 2024, Київ) — фахівець у галузі радіо­електроніки та аерокосмічної техніки. Кандидат технічних наук (1992). Від­знака НАНУ «За сприя­н­ня роз­витку науки» (2023). Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1985). У 1985–2001 — на військовій службі, зокрема 1992–2000 викладав у Київському ін­ституті ВПС, 2000–01 — провід­ний науковий спів­робітник Наукового центру ВПС; від 2001 — під­полковник запасу. 2001–10 — керівник Інформаційно-аналітичного центру «Спейс-Інформ», 2010–24 — директор Пред­ставництва КБ «Пів­ден­не» у Києві. Головний редактор журналу «Аерокосмічний вісник». Зробив вагомий внесок у роз­виток спів­праці КБ «Пів­ден­не» з Державним космічним агентством України, НАНУ, Мінстратег­промом та ін. міністерствами й ві­домствами, під­приємствами і організаціями. Популяризував космічні дослідже­н­ня України, під­готував ґрунтовні аналітичні матеріали про історію, стан та пер­спективи роз­витку космічної галузі України. Автор і упорядник ви­дань про видатних творців ракетно-космічної техніки та історії космічної діяльності України: «Україна космічна: Фотоальбом» (2008), «КБ «Южное». Люди и ракеты», «Російсько-українсько-англійський термінологічний словник з ракетно-космічної техніки» (обидва — 2014), «Видатні діячі ракетно-космічної галузі України», «Космічна діяльність України» (обидва — 2015), «Смирнов. У истоков ракетостроения», «Макаров — патриарх ракетостроения», «Державне космічне агентство України: 25 кроків у Космос» (усі — 2016), «Конюхов: “Судьба моя — КБ «Южное”: Фотоальбом» (2017), «Yuzhnoye, the Lot of Mine: A Photobiography of Stanislav Koniukhov», «Ракетчик, ставший Президентом» (обидва — 2018), «Дегтярев. На орбитах международного сотрудничества» (2022; усі — Київ).