ШУМЛЯ́НСЬКИЙ Владислав Олександрович (05. 08. 1938, м. Артемівськ Сталінської обл., нині Бахмут Донецької обл.) — гірничий інженер-геолог. Батько Л. Шумлянського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1987). На­вчався у Московському ін­ституті кольорових металів (1955–58), закінчив Красноярський ін­ститут кольорових металів (РФ, 1961). Працював 1961–67 у Краснохолмській екс­педиції Міністерства геології СРСР (Ташкент); 1967–77 — у Кіровській екс­педиції Міністерства геології СРСР; 1977–96 — в Ін­ституті геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня НАНУ: від 1985 — завідувач від­ділу металогенії; 1996–2000 — головний науковий спів­робітник, 2000–02 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту геологічних наук НАНУ (усі — Київ). 2002–07 — президент Громадської наукової організації «Ін­ститут фундаментальних досліджень» Української наукової асоціації, головний редактор щорічника «Наукові праці Ін­ституту фундаментальних досліджень». 2007–15 — професор Волинського ін­ституту економіки і менеджменту (Луцьк). Наукові дослідже­н­ня стосуються геології рудних родовищ і металогенії фанерозою. Під псевдонімом Влад Наслунга опублікував низку літературних творів, присвячених життю та роботі геологів і гео­екологів, а також історії України.