Пролом І, ІІ
Визначення і загальна характеристика
ПРОЛО́М І, ІІ — печерні стоянки неандертальців. Відкриті 1973 Ю. Колосовим у вапнякових гротах лівого берега р. Кучук-Карасу на південній околиці с. Пролом Білогірського р-ну (нині АР Крим). Знаходяться на відстані близько 300 м одна від одної.
Стоянка П. І (площа 33 м2) розкопана 1973, 1974, 1977 Кримською палеолітичною експедицією Інституту археології АН УРСР на чолі з Ю. Колосовим. Загальна площа розкопу становила 68 м2, колекція добутого кременю — 10 882 одиниці. Дослідник виокремив 2 культурних шари з однотипними кремʼяними артефактами епохи мустьє (див. Мустьєрська культура). Знахідки верхнього шару повʼязані з горизонтом щебеню потужністю 0,3 м, перекритим 10-сантиметровими поверхневими відкладами. Нижче першого культурного шару залягав пісок з вапняковим щебенем, що містив матеріали нижнього культурного шару стоянки. Разом із кремʼяними виробами у культурних шарах виявлено уламки кісток впольованих тварин (мамут, кінь, сайга, гігантський олень, північний олень та ін.). Окрім великої кількості відщепів — відходів обробки кременю, кремʼяний інвентар памʼятки містив виразні серії нуклеусів характерних мустьєрських типів — радіальних дископодібних та протопризматичних підпаралельного зняття. Особливо численними у колекції були різноманітні двобічнооброблені гостроконечники невеликих розмірів, що дало підстави віднести памʼятку до киїк-кобинської культури середнього палеоліту Криму і датувати фінальним мустьє.
Стоянка П. ІІ (площа 50 м2) розкопана 1981, 1982, 1986 Кримською палеолітичною експедицією Інституту археології АН УРСР на чолі з Ю. Колосовим. На памʼятці виявлено 4 культурних горизонти з однотипним кремʼяним інвентарем аккайської культури мустьє Криму. Їй властива протопризматична техніка розколювання кременю, переважно двобічнооброблені знаряддя. Особливо багато серед них різноманітних ножів, що часто мають «спинку» для упора пальця. Гостроконечники значно поступаються ножам і скреблам. У відкладах памʼятки знайдено велику кількість фрагментованих кісток впольованих мешканцями гроту тварин (велетенський, північний, благородний олені, мамут, носоріг, кінь, сайга, віслюк, бізон, печерний ведмідь та ін.). Ю. Колосов вважав її мешканців колективними мисливцями на великих стадних травоїдних.
Літ.: Колосов Ю., Степанчук В., Чабай В. Ранній палеоліт Криму. К., 1993.
Л. Л. Залізняк
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
