Пролом І, ІІ

ПРОЛО́М І, ІІ — печерні стоянки неандертальців. Від­криті 1973 Ю. Колосовим у вапнякових гротах лівого берега р. Кучук-Карасу на пів­ден­ній околиці с. Пролом Білогірського р-ну (нині АР Крим). Знаходяться на від­стані близько 300 м одна від одної.

Стоянка П. І (площа 33 м²) роз­копана 1973, 1974, 1977 Кримською палеолітичною екс­педицією Ін­ституту археології АН УРСР на чолі з Ю. Колосовим. Загальна площа роз­копу становила 68 м², колекція добутого кременю — 10 882 одиниці. Дослідник ви­окремив 2 культурних шари з однотипними кремʼяними артефактами епохи мустьє (див. Мустьєрська культура). Знахідки верх­нього шару повʼязані з горизонтом щебеню потужністю 0,3 м, пере­критим 10-сантиметровими поверх­невими від­кладами. Нижче першого культурного шару залягав пісок з вапняковим щебенем, що містив матеріали нижнього культурного шару стоянки. Разом із кремʼяними виробами у культурних шарах виявлено уламки кісток впольованих тварин (мамут, кінь, сайга, гігантський олень, пів­нічний олень та ін.). Окрім великої кількості від­щепів — від­ходів обробки кременю, кремʼяний інвентар памʼятки містив виразні серії нуклеусів характерних мустьєрських типів — радіальних ди­скоподібних та прото­призматичних під­паралельного зня­т­тя. Особливо числен­ними у колекції були різноманітні двобічнооб­роблені го­строконечники невеликих роз­мірів, що дало під­стави від­нести памʼятку до киїк-кобинської культури середнього палеоліту Криму і датувати фінальним мустьє.

Стоянка П. ІІ (площа 50 м²) роз­копана 1981, 1982, 1986 Кримською палеолітичною екс­педицією Ін­ституту археології АН УРСР на чолі з Ю. Колосовим. На памʼятці виявлено 4 культурних горизонти з однотипним кремʼяним інвентарем ак­кайської культури мустьє Криму. Їй властива прото­призматична техніка роз­колюва­н­ня кременю, пере­важно двобічнооб­роблені знаря­д­дя. Особливо багато серед них різноманітних ножів, що часто мають «спинку» для упора пальця. Го­строконечники значно по­ступаються ножам і скреблам. У від­кладах памʼятки зна­йдено велику кількість фрагментованих кісток впольованих мешканцями гроту тварин (велетенський, пів­нічний, благородний олені, мамут, носоріг, кінь, сайга, віслюк, бізон, печерний ведмідь та ін.). Ю. Колосов вважав її мешканців колективними мисливцями на великих стадних травоїдних.