Пустовойт Владислав Іванович

ПУСТОВО́ЙТ Владислав Іванович (15. 11. 1936, м. Бердянськ Дніпропетровської, нині Запорізької обл. — 05. 07. 2021, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1973), академік РАН (2006). Державні премії СРСР (1974, 1984) та РФ (1993, 2006, 2018). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1959). Працював у Науково-технологічному центрі унікального приладобудування РАН у Москві (1995–2015 — директор) та водночас у Московському технічному університеті (2008–13 — завідувач кафедри оптико-електронних приладів наукових досліджень. Наукові дослідження у галузі фізики твердого тіла, загальної теорії відносності, акустоелектроніки та акустооптики. Спільно з Ю. Гуляєвим висунув ідею використання поверхневих акустичних хвиль в електроніці, що стало базовою ідеєю акустоелектроніки і як розділу фізики твердого тіла, і як підгалузі промисловості. На початку 1960-х рр. з колегами встановив ефект посилення ультразвукових хвиль у напівпровідниках та шаруватих структурах напівпровідник–діелектрик при дрейфі через них носіїв струму, на основі якого були створені різні акустоелектронні прилади. Його дослідження призвели до розроблення та створення цілого сімейства спектрометрів інфрачервоного, видимого та ультрафіолетового діапазонів з унікальними технічними характеристиками. Разом з М. Герценштейном вперше запропонував ідею можливості використання інтерферометра Майкельсона виявлення гравітаційних хвиль. Ця фізична ідея покладена в основу унікальних проєктів у США, Японії, Франції, Італії, Німеччині та Великій Британії.

Завантажити статтю