Романенчук Богдан
РОМАНЕНЧУ́К Богдан (23. 02. 1912, с. Воскресінці, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 09. 01. 1989, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — славіст, літературний критик, педагог, редактор, видавець. Народився у селянській родині. Навчався у Коломийській та Рогатинській гімназіях, потім студіював славістику, українську та польську мови й літератури, етнографію на філософському факультеті Львівського університету. Був активним учасником «Гуртка україністів» і «Товариства наукових викладів імені Петра Могили», товаришував із Б.-I. Антоничем. Здобувши ступінь магістра (1935), викладав упродовж 2-х р. українську мову й літературу в Академічній гімназії у Львові. У 1930-х рр. заснував у Львові видавництво популярної книжки «Всесвіт», згодом — літературне видавництво «Українська книгоспілка» (1935–39), в якому розпочав 10-томне видання творів Лесі Українки (вийшло 4 т.). Співпрацював із редакцією журналу «Українська книга» (1937–39, 1942–43), де опубліковані поточна «Бібліографія української книги в Галичині, на Буковині, Волині, Закарпатті та еміграції», «Бібліографія В. Стефаника», друкував статті та рецензії у галицьких часописах «Вістник», «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Сьогочасне й минуле», «Шлях Молоді» та ін. Після окупації Галичини більшовиками переїхав до Кракова: тут був редактором в «Українському видавництві», лектором на однорічних матуральних курсах. 1941 повернувся до Львова, викладав українську мову й літературу в Другій українській державній гімназії (колишня філія Академічної гамназії), друкувався у часописі «Львівські вісти». 1944 перебрався до Австрії, де, перебуваючи в таборах для переміщених осіб у Ландеку, став організатором національного громадського життя як культурно-освітній референт у таборовій управі, вчитель української мови й літератури в таборовій школі. Співпрацював зі Спілкою українських літераторів i науковців у Зальцбурзі, став одним із засновників, співредактором і автором журналу «Літаври» (1947–48), що виходив у видавництві «Нові дні». Від 1949 — CШA. Оселившись у Філадельфії, працював спочатку столяром на меблевій фабриці, 1955 почав вивчати славістику на балто-слов’янському відділі Пенсильванського університету, 1958 здобув науковий ступінь доктора філософії. 1959–65 працював у Платтсбургському університеті, а 1965–80 — асистентом професора, професором слов’янських мов і німецької літератури в Ніаґарському університеті. У 1-й половині 1950-х рр. організував із Н. Гірняком і В. Калиною шкільну раду при Українському конгресовому комітеті Америки (УККА), в управі якої до 1961 керував видавництвом шкільних підручників для суботніх шкіл українознавства. У 1970-х рр. розпочав роботу над створенням біобібліографічного видання «Азбуковник. Коротка енциклопедія української літератури», однак встиг видати лише два томи (т. 1, 1969; т. 2, 1974) на літери «А–Г» (останнє гасло «Гущак Іван»). Р. заснував видавництво «Київ», у якому виходили українські книги, був засновником, редактором і видавцем однойменного журналу-двомісячника (1950–64), на шпальтах якого друкували як твори еміграційних митців — Б. Бойчука, Віри Вовк, С. Гординського, Г. Журби, І. Керницького, Б. Кравціва, О. Лятуринської, Є. Маланюка, так і з радянської України — Б. Антоненка-Давидовича, М. Бажана, М. Вінграновського, І. Драча, Р. Іваничука, Л. Костенко та ін. Упорядник деяких томів «Записок товариства імені Шевченка» (Нью-Йорк), автором опублікованих у них наукових розвідок і рецензій. 1971 заснував журнал «Українська книга», що продовжував традиції однойменного львівського видання із врахуванням реалій еміграційного життя. Був редактором-упорядником ювілейного видання «Львів. Літературно-мистецький збірник» (1954), виданого з нагоди 700-ліття міста, «Ювілейної книги Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878–1978)» (1978). Член Педагогічного товариства у Львові, Українського бібліологічного товариства, НТШ в Америці, Шкільної ради при УККА, Асоціації діячів української культури та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бібліографія української книги в Великонімеччині за час війни» (вересень 1939–1941). Л., 1942 (співавт.); Українське письменство: Стара доба. Інсбрук, 1946; З життя і творчости Наталії Кобринської. У 100-ті роковини з дня народження. Філадельфія, 1951; Українська мова. Граматичні й правописні вправи для другого року навчання української мови. Філадельфія, 1952; Українська мова. Граматичні й правописні вправи для третього року навчання української мови. Ч. 2. Філадельфія, 1953; Українська читанка для IV року навчання української мови. Філадельфія, 1956; «Українська читанка для ІІ року. Філадельфія, 1960; Бібліографія видань української еміграційної літератури 1945–1970. Філадельфія, 1974.
Рекомендована література
- Ukrainians in North America: A Bibliographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. Champaign, 1975;
- Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878–1978). Філадельфія, 1978;
- Д-р Богдан Романенчук [Некролог] // Вісн. Орг-ції оборони чотирьох свобод України. 1989. Ч. 1;
- Комариця М. Романенчук Богдан // Укр. журналістика в іменах. Вип. 5. Л., 1998;
- Супронюк О. Богдан Романенчук — редактор українських часописів у США (друга половина ХХ ст.) // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. академія»]. Сер. Істор. науки. 2013. Вип. 21;
- Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Л., 2023.
Завантажити статтю
Людина 
