Українське слово (Берлін)
«УКРАЇ́НСЬКЕ СЛО́ВО» — прогетьманська газета. Видавали українською мовою у Берліні від 21 січня 1921 до 1 квітня 1922 двічі (ч. 1–86) та тричі (ч. 87– 98) на тиждень, від 24 грудня 1921 — щоденно (крім понеділків і післясвяткових днів, ч. 99–149), а від 18 березня 1922 — раз на тиждень. Усього — 153 числа. Засновник — директор видавництва «Українське слово» О. Крига; видавець і редактор — З. Кузеля, редактор — Д. Дорошенко (1921); відповідальний за політичний відділ — С. Томашівський, літературно-науковий відділ — Б. Лепкий. Завдання редакції — поширення серед українського громадянства ідеї незалежної Української держави, утвердження державницьких ідей, виховання національної свідомості, консолідація української нації. У часописі передруковували матеріали В. Липинського з «Хліборобської України», вміщувалися інтерв’ю з П. Скоропадським. Архітектоніку видання витримували в традиційному для європейської газети стилі, постійна рубрикація групувала інформацію за місцем походження (зі Східної Галичини, з радянської України, з більшовицької Росії, Польщі, Німеччини тощо), тематикою (політика, економіка, наука, культура, мистецтво). У матеріалах інформували про життя української діаспори в Німеччині (зокрема українського осередку в Берліні) та ін. країнах світу, про українських полонених, інтернованих в німецьких та польських таборах. Вміщували статті літературно-просвітницької тематики, бібліографічні та пресові огляди, інформаційні блоки, рекламу. Практикували авторські рубрики, що давали повне уявлення про політичне, культурне та мистецьке життя світової спільноти та еміграційних осередків українців (автори М. Лубенко, М. Обозненко, Г. Скегар). Економічні та фінансові питання розглядав Є. Сокович. Постійними були матеріали державницької тематики В. Андрієвського, Д. Дорошенка, Б. Лепкого та ін. З просвітницькою метою в часописі друкували розвідки про визначних діячів української та світової культури й науки, культурологічні, історичні та літературознавчі публікації Б. Лепкого, В. Леонтовича, Є. Чикаленка тощо. Літературна частина представлена поетичними й прозовими творами та «свіжими» спогадами В. Андрієвського, І. Герасимовича, В. Леонтовича. Серед авторів — Є. Бачинський, С. Русова, В. Ємець. Польська адміністрація заборонила «У. с.» на території Польщі; припинено доступ газеті й на територію Румунії.
Рекомендована література
- Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919–1945 рр.: формування та функціонування. Л., 2009.
Завантажити статтю
