Ukrainische korrespondenz

Визначення і загальна характеристика

«UKRAINISCHE KORRESPONDENZ»  — газета. Друкували 1914–18 у Відні, переважно щотижня; до 1916 — під назвою «Ukrainisches Кorrespondenzblatt». Орган Головної Української Ради. Видавець — К. Левицький. Відповідальні редактори: В. Панейко (1914–15), Я. Вітошинський (1916), В. Шіллінґ-Сінгалевич (1916–18). Усього — 175 чисел. Мета редакції — ґрунтовно інформувати громадськість Австро-Угорщини та зарубіжних країн про події в Галичині під час війни та становище на східному фронті. Висвітлюючи діяльність Головної Української Ради на захист інтересів українського народу на європейській арені, у часописі публікували численні відозви, звернення, протести проти російського насилля над українським населенням Галичини, антиукраїнської політики російської влади в окупованій Галичині, масового вивезення українського населення із Галичини та Буковини. У своїх статтях К. Левицький, В. Калинович, Л. Цегельський, Ф. Ессер, П. Рорбах та ін. висвітлювали глобальну проблематику українського питання. Особливу увагу у виданні приділяли українським військовим, які в лавах австрійської армії виборювали українську державність. У матеріалах тижневика обговорювали економічні, політичні, культурні питання, висвітлювали окупацію Галичини російськими військами, діяльність української діаспори, підкреслювали особливу роль української греко-католицької Церкви у справі утвердження національного духу галицьких українців, плекання народної традиції та християнської віри. Рубрика «Фейлетон» містила публіцистичні та художні тексти, науково-популярні нариси. У численних спеціалізованих рубриках «Останні політичні вісті», «Останні новини», «Новини з України», «З політичної хроніки дня», «Книжкові надходження» публікували політичні та економічні новини, друкували огляди української та європейської преси, анонси українських часописів та книг. Часопис піддававали жорсткій цензурі, багато чисел були наполовину «вибіленими».

Завантажити статтю