Савченко Борис Іванович
СА́ВЧЕНКО Борис Іванович (10. 04. 1939, с. Анатолівка Березівського р-ну Одеської обл.) — актор, кінорежисер, сценарист, педагог. Народний артист України (2004). Заслужений діяч мистецтв України (1995). Член НСКінУ (1972; у 2005–09 — голова). Закінчив Одеське театрально-художнє училище (1960), Всесоюзний інститут кінематографії (Москва, 1965), Київський інститут театрального мистецтва (1971, майстерня А. Войтецького). Від 1966 — актор Театру кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, від 1971 — режисер цієї кіностудії. Зняті фільми: «Пам’ять землі» (1976, т/ф, 5 с.), «Мужність» (1981, т/ф, 7 с.), «Ще до війни» (1982, т/ф, 2 с.), «Легенда про безсмертя» (1985), «Ігор Саввович» (1986, т/ф, 3 с.), «Земляки» (1988, т/ф, 3 с.), «Меланхолійний вальс» (1990, х/ф), «Для домашнього вогнища» (1992, х/ф), «Під чужим ім’ям» (1999, д/ф). Від 1997 викладає на кафедрі кінорежисури та кінодраматургії Інституту екранних мистецтв Київського університету театру, кіно і телебачення. Серед учнів — Т. Ткаченко, Т. Томенко, К. Кучер, А. Петрусевич, О. Войтенко.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Василь Свєшніков («Скарби республіки», 1964, реж. І. Правов), Янко («Герой нашого часу», реж. С. Ростоцький), Задирака («Дні льотні», реж. М. Літус, Л. Ризін), Іван Донченко («Місяць травень», реж. Г. Ліпшиць; усі — 1965), Ілько («Зайвий хліб», 1966, реж. В. Гов’яда), Ігор («Втікач з Янтарного», реж. Є. Брюнчугін, І. Вєтров), Микола «Камінний хрест», реж. Л. Осика), Олексій Сомов («Трембіта», реж. О. Ніколаєвський; усі — 1968), Микола Булаєнко («Звірте ваші годинники», 1969).
- Основні праці
- Підводячи риску…: про кіно, професію кінорежисера та відповідальність митця перед суспільством. Дрогобич, 2018.
Рекомендована література
- Безручко О. Любов до маленької людини як основа кінопедагогічної методи Б. І. Савченка // Мат. 11-ї Міжнар. наук. конф. «Традиція і культура. Ідеї Платона у сучасному бутті». К., 2012. Ч. 2.
Завантажити статтю
Людина 
