ЦАРКО́В Євген Федорович (08. 12. 1935, м. Ростов-на-Дону, РФ — 30. 10. 2018, Риґа) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1983), ґабілітований доктор математики (1992), професор (1989). Закінчив Чернівецький університет (1959), де 1960–63 та 1968–72 й працював. 1973–79 — за­ступник директора Обчислювального центру Латвійського університету (Риґа); від 1979 — завідувач кафедри спец­курсів вищої математики, від 2002 — професор Ін­ституту інформаційної технології та компʼютерних наук Ризького технічного університету. Науковi iнтереси належали до теорiї дифузiйних процесiв, теорiї стiйкостi стохастичних диференцiально-функцiональних рiвнянь, теорiї стiйкостi iмпульсних динамiчних систем iз харкiвськими коефiцiєнтами, асимптотичних методiв аналiзу квазiлiнiйних диференцiально-функцiональних рiвнянь iз випадковими параметрами та граничних теорем для динамiчних систем iз маркiвськими збуре­н­нями. Після від­ʼ­їзду до Риґи до кінця життя спів­працював з українськими науковцями. Під керівництвом Ц. захистили понад 40 дисертацій, з них 3 докторських і 7 кандидатських, випускники Чернівецького університету. Почесний доктор Чернівецького університету (2005).