Приазовський національний природний парк

ПРИАЗО́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ПРИРО́ДНИЙ ПАРК. Роз­ташований у Мелітопольському та Бердянському ра­йонах Запорізької області. Під­порядкований Міндовкі­л­ля України. Створений 2010. Площа — 78 126,92 га. Входить до Смарагдової мережі Європи. Від 1927 окремі ділянки парку знаходяться під охороною, спочатку як частина Надморських заповід­ників, пізніше — як заказники загальнодержавного і місцевого значе­н­ня. У складі 2 водно-болотних угі­д­дя (ВБУ) між­народного значе­н­ня — Молочний лиман (площа 22 400 га) та гирлова зона річки Берда, Бердянська коса і Бердянська затока (площа 1800 га).

Парк складається з 2-х частин. Більша частина площею 61 998,68 га за­ймає акваторії Азовського моря, його лиманів і прилеглі до них території в Мелітопольському р-ні від адміністративної межі Запорізької та Херсонської областей до адміністративної межі Мелітопольського і Бердянського р-нів і складається з 4-х природо­охорон­них науково-дослідних від­ділень: Федотівського, Атманайського, Степанівського і Тубальського (включають частину коси Федотова, лиман Сивашик, акваторії Утлюцького лиману, Молочний лиман з пере­сипом, ділянки нижньої течії річок Великий Утлюк і Малий Утлюк, Атманай, Тащенак, Молочна, Джекельня, Домузла і Корсак, двокілометрову прибережну смугу Азовського моря від коси Федотова до гирла р. Корсак в межах Мелітопольського р-ну. Друга частина — Бердянське природо­охорон­не науково-дослідне від­діле­н­ня площею 16 128,24 га. Включає Бердянську косу, гирлову частину р. Берда, острови Великий і Малий Дзендзики, двокілометрову прибережну ділянку акваторії Азовського моря вздовж Бердянської коси і корін­ного берега до адміністративної межі Запорізької та Донецької областей. Для території парку роз­роблено функціональне зонува­н­ня, згідно з яким площа заповід­ної зони складає 15 797,91 га або 20,22 %, зони регульованої рекреації — 32 939,27 га (42,15 %), зони стаціонарної рекреації — 39,74 га (0,05 %), господарської зони — 28 707,28 га (36,74 %).

До заповід­ної зони входить заплава р. Берда, о-ви Великий і Малий Дзендзик, гирло р. Корсак, лиман Сивашик, верхівʼя Утлюцького лиману, частину акваторії Молочного лиману. 48 053,20 га земель пере­дані парку в по­стійне користува­н­ня. Рослин­ність пред­ставлена типчаково-ковиловими (включаючи геміпсамофільний варіант на косах) і полиново-злаковими степами, чагарниками, луками, галофітними, літоральними, прибережно-водними, водними й синантропними угрупова­н­нями. Степова рослин­ність у межах парку за­ймає площу близько 3500 га, чагарникова — 20—25 га, лучна і галофітна — до 5000 га, літоральна — 600—650 га, болотна — 820 га, рудеральна — до 150 га. Близько 30 га — штучні лісонасадже­н­ня на схилах до лиманів та на Бердянській косі. Флора судин­них рослин парку нараховує 1085 видів з 92-х родин. Раритетна флористична компонента налічує 163 види, з них видів, занесених до Червоної книги України, — 36, до Червоного списку Між­народного союзу охорони природи — 19, до Європейського червоного списку — 28, до списку Бернської конвенції — 6 видів, 96 видів пере­бувають під регіональною охороною. Фауна є досить різноманітною. Транс­формація прилеглих до парку територій і акваторій у 20 ст., рекреаційне будівництво, за­брудне­н­ня територій і акваторій пестицидами та мінеральними добривами, акліматизація різних видів тварин, створе­н­ня іригаційних ка­налів і лісосмуг вплинуло на абориген­ну біоту парку. За остан­ньою інвентаризацією налічують 2041 вид тварин, з яких найчисельнішими з без­хребетних є комахи (1251 таксон), а з хребетних — птахи (285 видів). Інші групи тварин мають такі показники: водні без­хребетні — 201 таксон, круглороті й риби — 70, ссавці — 43, земноводні — 3 і плазуни — 9. З них до Червоної книги України від­несено 138 видів (46 видів комах, 1 вид пʼявок, 8 — риб, 4 — рептилії, 63 — птахів, 16 — ссавців). Найбільшу цін­ність парк має для охорони рідкісних видів птахів: на його території фіксують 278 видів орнітофауни, занесених до різних між­народних природо­охорон­них списків.

Від кінця лютого 2022 П. н. п. п. тимчасово окупований РФ, що за­вдало йому значної шкоди. За даними адміністрації парку, починаючи орієнтовно від кінця літа 2022 російські війська здійснювали артилерійські об­стріли акваторії ВБУ між­народного значе­н­ня Молочний лиман. Ві­домо про знище­н­ня важливого гніздового біо­топу піщаної коси Під­кова лівого берега лиману між селами Дунаївка та Гірсівка. В акваторії угі­д­дя агресор також облаштував стрільбище неподалік від дитячого табору «Лісова пісня» (с. Богатир Мелітопольського р-ну). Як наслідок — знизилася чисельність птахів, на узбереж­жі подекуди фіксували викиди снулих водних біо­ресурсів, біля зʼ­єд­нувального ка­налу у грудні 2022 — великої кількості загиблих десятиногих ракоподібних, а саме упогебії крихітної, креветки, гол­ландського краба, а також мідії, риб родини Собачкові. У межах ВБУ між­народного значе­н­ня Гирлова зона річки Берди, Бердянська коса і Бердянська затока на попередньо випалених ділянках заплави річки Берда окупантами зруйновано ландшафт та по­шкоджено ґрунтовий покрив, побудовано оборон­ні обʼєкти, окопи, від­бувається пере­сува­н­ня важкої військової техніки тощо. В акваторії Азовського моря й у Бердянській затоці на основі фейкових до­зволів здійснюється вилуче­н­ня водних біо­ресурсів. Для цього за­стосовуються всі види заборонених знарядь лову (сітки ліскові, ятері, драги тощо) та будь-які типи човнів, кількість яких становить до 80 одиниць одночасно. У межах П. н. п. п. здійснюється масовий вилов ракоподібних, піленгасу та інших кефалевих, камбали-калкан, камбали Глоса та інших видів риб. При цьому, окупаційна влада заперечує наявність меж будь-яких природно-заповід­них територій та обʼєктів, спростовує саме їх існува­н­ня.

24 березня 2022 в Бердянському порту було знищено 1 і по­шкоджено 2 російських великих десантних кораблі, що негативно вплинуло на якість морського середовища. За даними громадської організації «Екорух», отриманими в рамках проєкту «Екологічний моніторинг та збір доказів військових злочинів проти довкі­л­ля Приазовʼя Запорізької області» за фінансової під­тримки ЄС «Термінова під­тримка ЄС для громадянського су­спільства» за індексом екологічної якості (EQI) вод за градаціями Водної рамкової директиви ЄС 2000/60/ЕС, води Бердянської затоки 2022 належали до категорій погана (bad) і низька (poor), на від­міну від 2019—21. Наукова робота спрямована на дослідже­н­ня за Про­грамою Літопису природи природних заповід­ників і національних природних парків, інвентаризацію флори та фауни, моніторинг біо- і ландшафтного різномані­т­тя, збереже­н­ня й від­творе­н­ня рідкісних видів, угруповань і оселищ тощо. Особливу увагу приділяють ботанічним, ентомологічним, гідробіо­логічним, герпетологічним, орнітологічним дослідже­н­ням.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю