Барна Олег Степанович
БА́РНА Олег Степанович (18. 04. 1967, с-ще Нагірянка Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 17. 04. 2023, с. Павлівка Волноваського р-ну Донецької обл., похований 23. 04. 2023 у с. Білобожниця Чортківського р-ну) — громадсько-політичний діяч, військовик. Народний депутат України (2014—19). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Закінчив фізико-математичний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1991). Здобув також спеціальності «менеджер системи освіти» (1995) та «юрист» (2008). У 1985—87 — на строковій службі в радянській армії. У студентські роки — учасник Революції на граніті. 1991—2019 з перервами працював вчителем математики, фізики, інформатики, допризовної підготовки в Ридодубівській та Білобожницькій школах у Чортківському р-ні; 2002—10 — Нагірянський селищний голова. 1994—95 ставав срібним призером Чемпіонату України із зимового поліатлону (стрільба, лижна гонка, підтягування на перекладині); у складі збірної України брав участь у міжнародних змаганнях у м. Казань (Татарстан, РФ). Автор низки статей на громадсько-політичні теми (друкувався від 1996). У 1996—99 — організатор страйків учителів Чортківського р-ну. 1997—98 уперше в Україні допоміг отримати багатомісячні заборговані пенсії через суд понад 50 пенсіонерам. 1999 створив Білобожницьку правозахисну групу, в якій обʼєднав жителів 7-ми навколишніх сіл проти відключення електроенергії населенню та для захисту страйкарів від переслідування правоохоронними органами. 2000 очолив у Чортківському р-ні акцію «Україна без Кучми», а 2001 у Києві перед стінами ВР України та Секретаріату Президента провів акцію символічного поховання політичних трупів «кучмократії» на знак протесту проти звільнення В. Ющенка з посади Премʼєр-міністра. 2001—02 — керівник окружного виборчого штабу Блоку Ю. Тимошенко. У 2-му турі президентських виборів 2004 був координатором, а у повторному 2-му турі — керівником Чугуївського районного штабу від В. Ющенка в Харківській обл. Організував односельців та жителів району для поїздки на Схід для підтримки В. Ющенка та на Помаранчеву революцію. Активний учасник Євромайдану в Чортківському р-ні та Києві. 18 лютого 2014 отримав поранення в голову та вибите праве плече внаслідок протистоянь в Маріїнському парку. Від липня 2014 — боєць, командир мінометного розрахунку 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. У ВР України 8-го скликання — член фракції Блоку П. Порошенка, голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Від 2021 — асистент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського педагогічного університету. З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) пішов добровольцем у військкомат, 25 лютого зарахований командиром гранатометного відділення. Був старшим сержантом 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних сил України. Загинув на вугледарському напрямку під час штурму позиції ворога. Почесний громадянин Тернополя (від квітня 2023) та Чорткова (від травня 2024; обидва — посмертно). У лютому 2024 на фасаді Білобожницької школи йому встановили меморіальну дошку.
Завантажити статтю
Людина 
