Я́ЦИК Анатолій Васильович (05. 04. 1948, с-ще Гоща, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 11. 06. 2020, Київ, похований у рідному с-щі) — фахівець у галузі гідротехніки та гідро­екології. Доктор технічних наук (1997), професор (1994), академік НААНУ (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Український ін­ститут інженерів водного господарства (Рівне, 1973). Від­тоді працював в Українському НДІ гідротехніки і меліорації; 1981–84 — помічник Міністра меліорації і водного господарства УРСР; 1984–90 — директор Української філії Центрального НДІ комплексного викори­ста­н­ня водних ресурсів Міністерства меліорації і водного господарства СРСР; від 1991 — директор Українського НДІ водогосподарсько-екологічних про­блем; водночас 1986–91 — керівник спеціальної про­грами в зоні Чорнобильської АЕС із захисту водних ресурсів басейну Дні­пра від радіо­активного за­брудне­н­ня та створе­н­ня систем резервного водопо­стача­н­ня; 1999–2000 — за­ступник Міністра охорони навколишнього природнього середовища та ядерної без­пеки України, Головний державний ін­спектор України з охорони навколишнього природного середовища (усі — Київ); від 1994 — професор кафедри екології, від 2002 — завідувач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористува­н­ня Національного університету водного господарства та природокористува­н­ня (Рівне). Наукові дослідже­н­ня: технологія управлі­н­ня водними ресурсами на меліоративних системах; наукове забезпече­н­ня роз­витку водного господарства, оптимального управлі­н­ня раціонального викори­ста­н­ня, охорони і від­творе­н­ня водних ресурсів; роз­робле­н­ня нормативно-правової бази для водного господарства; удосконале­н­ня організаційної структури управлі­н­ня водними ресурсами. Засновник нового наукового напряму — водогосподарської екології. Автор низки статей в ЕСУ.