Туркевич Василь Дмитрович
ТУРКЕ́ВИЧ Василь Дмитрович (18. 04. 1949, с. Росоховата Іллінецького, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 19. 01. 2021, Москва) — театрознавець, письменник, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Член НСТДУ (1981), НСПУ (2011). Премія імені І. Огієнка (1999). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Працював від 1970 у періодичних виданнях, зокрема 1974–81 — у журналі «Театрально-концертний Київ»; 1981–2021 — завідувач літературного, а згодом інформаційно-видавничого відділу Національної опери України (Київ). За сумісництвом від 1999 викладав у Київському університеті театру, кіно та телебачення. Головний редактор журналу «Імперія балету» (від 1998), щорічника «Український церковно-історичний календар» (5 випусків, 2000–05; упорядник), «Українського церковно-історичного журналу» (2001–05). Співзасновник часопису «Пам’ять століть» (1996) та щорічника «Історичний календар». Автор лібрето опери «Бояриня» (за мотивами драми Лесі Українки, музика В. Кирейка); балетів «Русалонька» О. Костіна (разом із М. Кухарчуком), «Володар Борисфена» Є. Станковича (з А. Толстоуховим та В. Зубановим), «Фантастична симфонія» (з А. Шекерою) — усі поставлені на сцені Національної опери України; «Біла сюїта» на музику П. Чайковського (для трупи «Павлова-Ніжинський балет інтернешнл де Очі», Японія); здійснив літературну редакцію лібрето опер «Анна Ярославна, королева Франції» А. Рудницького для київської опери та «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, до якої написав новий текст фінальної арії Б. Хмельницького та хорового заключного фрагменту твору (поставлена в Донецькому театрі опери і балету імені А. Солов’яненка, 2005). Підготував і видав біобібліографічний довідник «Хореографічне мистецтво України у персоналіях» (1999), тлумачний словник «Малознані українські терміни, слова та словосполучення» (2013), творчі нариси про його сучасників А. Шекеру, О. Потапову, Д. Гнатюка, А. Власенка, Л. Юрченко, І. Гамкала. Співупорядник енциклопедії «Національна опера України» (2017). Автор збірки обробок українських релігійних легенд та казок «Ходив Господь по землі» (1996), історичної повісті «Тіара скіфського царя» (1999; 2003), книги релігійних казок «Райський сад» (2005), роману «Перст Демона» (2009; про М. Врубеля; усі — Київ), документальної повісті «Людина планети» («Україна дипломатична», 2011, вип. 12; про Г. Удовенка), а також низки статей в ЕСУ.
Рекомендована література
- <i>Денисенко А. В</i>. І постає історія забута (біографічний нарис до 50-річчя В. Д. Туркевича) // Пам’ять століть. 1999. № 2;
- <i>Його ж</i>. Туркевич Василь Дмитрович // Укр. журналістика в іменах. Вип. 12. Л., 2005;
- Туркевич Василь Дмитрович: Біобібліогр. покажч. К., 2014;
- <i>Тарасенко Л</i>. Вспоминаем Василия Туркевича // День. 2022, 19 янв.
Завантажити статтю
Людина 
