Третьяченко Георгій Миколайович

ТРЕТЬЯЧЕ́НКО Георгій Миколайович (13. 04. 1926, Київ — 13. 12. 1997, там само) — фахівець у галузі міцності матеріалів. Доктор технічних наук (1964), професор (1967). Державні премії УРСР (1969) та України (1993) в галузі науки і техніки, СРСР (1982), премія імені О. Динника НАНУ (1997). Закінчив Київський політехнічний інститут (1952). Працював 1952 в Інституті чорної металургії АН УРСР; 1952–55 — у Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР; 1955–66 — в Інституті металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР; 1966–96 — завідувач відділу Інституту проблем міцності НАНУ (усі — Київ); водночас 1974–89 — професор Київського політехнічного інституту. Розробив теорію термовтомного руйнування матеріалів у різних фізико-хімічних середовищах; сформулював критерії пошкоджуваності внаслідок різних фізико-хімічних і механічних процесів; запропонував розглядати небезпечний стан матеріалу як сукупність граничних змінень внутрішньої енергії, ентропії, функцій Гібса та Гельмгольця; разом із Б. Карпіносом і Л. Кравчуком розробив методи фізичного моделювання небезпечних неусталених станів матеріалу енергетичного обладнання; створив унікальне обладнання для експериментального дослідження руйнації зразків та елементів конструкцій в інтенсивних фізичних полях; разом з Л. Кравчуком та Р. Куріатом дослідив вплив високотемпературного агресивного середовища на деградацію механічних характеристик матеріалів авіаційного й космічного призначення; розробив теоретичні та експериментальні методи дослідження процесів тепло- та масообміну в складних елементах конструкцій.

Завантажити статтю