Хоменко Іван Сафронович

Визначення і загальна характеристика

ХОМЕ́НКО Іван Софронович (11(23). 11. 1892, Вінниця — 10. 04. 1981, м. Анакапрі, о-в Капрі, Італія) — біблієзнавець, перекладач, церковний діяч УГКЦ. Після закінчення Вінницької класичної гімназії 1913 вступив на історико-філологічний факультет Університету св. Володимира у Києві, однак в умовах 1-ї світової війни після 3-го курсу залишив навчання. Учителював на Вінниччині; після Лютневої революції 1917 був інструктором УЦР на Київщині. Від травня 1918 працював у МЗС Української Держави. У червні того ж року за сприяння Д. Марковича у складі дипломатичної місії виїхав до Відня, де слухав лекції у місцевому університеті. Познайомився із митрополитом Андреєм Шептицьким, який направив його на філософсько-богословські студії до Риму: навчався в Українській (1921–23) і Грецькій (1923–25) колегіях, Папському інституті східних студій (1923–24). У 1923 здобув докторат з філософії. У зв’язку з хворобою перервав навчання, мешкав у Австрії, Франції, Швейцарії, від 1938 був дияконом при кафедрі греко-католицького собору в м. Каунас (Литва). 1940 повернувся до Риму, рукопокладений на священника. Маючи слабке здоров’я, після 2-ї світової мешкав і душпастирював на о-ві Капрі. Тут під патронатом архієпископа УГКЦ на еміграції І. Бучка розпочав роботу над перекладом Біблії. Над першою редакцією працював 12 років (1945–57). Повний переклад Святого Письма Старого і Нового Завітів завершив і видав 1963 у Римі. У процесі роботи Х. скористався найавторитетнішими з наукового погляду текстами Біблії, а також відкритими в той час т. зв. Кумранськими рукописами, урахував здобутки світового біблієзнавства. Перекладач домігся високої точності у передачі змісту і форми оригіналу, мова його трансформації яскрава і багата, у ній відчутні риси подільських говірок. Мовно-стилістичне редагування перекладу Х. здійснили І. Костецький, В. Барка, М. Орест. У Вінниці 2016 на честь Х. перейменовано вулицю та 2 провулки.

Завантажити статтю