Фурдигайло Людмила Іванівна
ФУРДИГА́ЙЛО Людмила Іванівна (01. 01. 1923, м. Смоленськ, РФ — 20. 06. 2019, Одеса) — художниця декоративної кераміки, педагог. Дружина В. Криштопенка. Членкиня НСХУ (1964). Закінчила Одеське художнє училище (1950; викладачі М. Жук, О. Постель, П. Коновський, С. Сарапова). Працювала художником-керамістом на Ленінградському фарфоровому заводі (нині Санкт-Петербург, 1950–58); в Одесі: викладачем керамічного відділення художнього училища (1960–69), художником в оформлювальному цеху на художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР (1969–78). Голова секції декоративно-прикладного мистецтва Одеської організації СХУ (1968–72). Створювала та розписувала декоративний посуд. Учасниця всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1950. Окремі вироби Ф. зберігаються в Одеському художньому музеї, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв (Одеська обл.), Музеї кераміки м. Фаенца (Італія), Державному російському музеї (Санкт-Петербург). Серед учнів — В. Албул, О. Дмитрієв, Л. Кнюх, М. Фірсов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — «Юна скрипалька» (1949), «На ковзанах» (1950), «Першокласниця» (співавт.), «Перша лічба» (обидві — 1955); комплект напольних ваз «Орнаментальна» (1953); самоварчик «Весільний» (1954); ваза «Весняна» (1959); набори — «Плетениця» (1962), «Одеса» (1973), для молока (1974), для кухні (1989); куманці — «Одарка і Карась», «Півень та курка» (обидва — 1967); декоративний таріль «Огірки та гранати» (1969), кухоль із кришкою (1979).
Рекомендована література
- Художники Одещини: Альбом. О., 2006.