Паші Ібраїм Куртемирович

ПАШІ́ Ібраїм Куртемирович (20. 11. 1918, с. Тувак Алуштинського р-ну, нині Рибаче Ялтинського р-ну, АР Крим — 12. 06. 2008, АР Крим) — кримськотатарський письмен­ник, журналіст. Член НСПУ (1980). Студіював на факультеті кримськотатарської мови і літератури Сімферопольського педагогічного ін­ституту (1939—41). Через хворобу змушений був залишити на­вча­н­ня, повернувся в рідне село, учителював. Під час 2-ї світової війни депортований до Середньої Азії, працював 1944—65 електриком, арматурником, монтажником; 1965—84 — у редакції газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»), що видавали кримськотатарською мовою в Узбеки­стані. Згодом повернувся до Криму. Дебютував 1939 оповіда­н­нями в алуштинській ра­йон­ній газеті. Автор прозових книг «Къан ве чечек» («Кров та квітка», 1970), «Юрек эмиринен» («За велі­н­ням серця», 1975), «Йылдызлы геджелер» («Зоряні ночі», 1978), «Бир афта» («Один тиждень», 1983), «Алтын боялар» («Золоті фарби», 1988; усі — Ташкент), «Джанлы нишан» («Жива мішень», Сф., 1998). Майстерно описував важку долю свого народу, кожним своїм сюжетом, просякнутим кримськотатарським духом, спонукав читача до роз­думів.

Завантажити статтю