Удовенко Геннадiй Йосипович

УДОВЕ́НКО Ген­надiй Йосипович (22. 06. 1931, м. Кривий Ріг, нині Дні­пропетровської обл. — 12. 02. 2013, Київ) — дипломат, політичний діяч. Над­звичайний та Повноважний Посол (1985). Президент 52-ї сесії ГА ООН (1997—98). Народний депутат України (1998—2002, 2002—06, 2006—07). Ордени «За заслуги» 3-го (1995) та 2-го (2011) ступенів, князя Ярослава Мудрого 5-го (1998), 4-го (2005) та 3-го (2007) ступенів. Закiнчив Київський університет імені Т. Шевченка (1954). Працював: 1952—55 секретарем мiнiстра промисловості будівельних матерiалiв УРСР; 1955—59 — головою колгоспу у Київській обл.; 1959—65 — 1-м секретарем, радником від­ділу між­народних економічних організацій МЗС УРСР; 1965—71 — спiвробітником секретарiату Вiд­дiле­н­ня ООН у Женевi (Швейцарія); 1971—77 — членом колегiї, начальником вiд­дiлу кадрiв, вiд­дiлу мiжнародних організаційцiй МЗС УРСР; 1977—80 — директором Управлі­н­ня (Д-2) Секретаріату ООН у Нью-Йорку (США); 1980—85 — за­ступником міністра МЗС УРСР; 1985—92 — По­стійним пред­ставником УРСР при ООН; 1992—94 — Над­звичайним і Повноважним Послом України в Польщі; 1994—98 — міні­стром закордон­них справ України. Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і між­національних від­носин ВР України 3-го, 4-го та 5-го скликань. Голова Народного руху України (1999—2003). Був кандидатом у Президенти України на виборах 1999 (7-ме місце, 1,22 %).

Завантажити статтю