Балбус Тетяна Анатолійович
БА́ЛБУС Тетяна Анатоліївна (14. 10. 1962, смт Підволочиськ, нині с-ще Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — майстриня декоративного розпису. Заслужений майстер народної творчості України (2017). Обласна премія імені Я. Музики (2016). Членкиня НСМНМУ (2011). Малювати спочатку навчалася в батька й дядька. Закінчила відділ художнього оформлення Київського художньо-промислового технікуму (1981; викладачі О. Івахненко, Е. Талащенко) та відділ художнього текстилю Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (1989; викладачі І. Боднар, М. Токар). Працювала художником-оформлювачем центрального універмагу Бердянська (Запорізька обл., 1981—83); художником по тканинах Черкаського шовкового комбінату (1989—90); викладачем образотворчого мистецтва ПТУ № 6 (1992—97) та педагогічного коледжу (1998—2002) в Кременці (Тернопільська обл.); від 2002 — у Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії: від 2017— доцент кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання. За сумісництвом від 2002 — у Кременецькій школі мистецтв. 2003 ініціювала створення в Кременці жіночого мистецького гурту «Палітра»; відтоді — його керівник. Основні галузі — декоративний живопис (надає перевагу гуаші, акварелі, акрилу, олії), графіка, розпис, колаж, аплікація, текстильні писанки. У творчості дотримується народних традицій та розвиває їх на професійному рівні. Значний вплив на неї мали роботи К. Білокур та М. Приймаченко. Створює квіткові композиції з реальними мотивами, стилізовані зображення природи, людей, тварин, а також сюжетні картини з елементами народного мистецтва. Учасниця обласних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 2003. Персональні — у Кременці (2008, 2015, 2022—24), Кракові (Польща, 2009), Тернополі (2011, 2015, 2017, 2020—23), Почаєві (Тернопільська обл., 2015, 2017, 2020—21, 2023), Львові (2021). Деякі твори Б. зберігають у Кременецькому краєзнавчому музеї, Літературно-меморіальному музеї Ю. Словацького (Кременець), Тернопільських художньому та краєзнавчому музеях, Збаразькому замку (Тернопільська обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Два кольори» (1997), «Птахи на калині» (1998), «Зимова наречена» (2000), «Зимові пави» (2012), «Пташки на калині», «Колядники» (обидва — 2015), «Веселе літо», «Два півники», «Українська клумба», «Літечко» (усі — 2016), «Гуцулівна» (2017), «Вінок-оберіг», «Весняний вінок» (обидва — 2018), «Прилетіла осінь» (2020), триптих «Берегині українських свят і обрядів» (2021); серії — «Свята і обряди» (1999), «Пори року» (2008), «Мотиви писанкарства» (2009), «Народні традиції та свята» (2010), «Природа» (2011), «Букети» (2012), «Вазони» (2012), «Дерево життя» (2013), «Різдво» (2015), «Співоча і барвиста Україна», «Східний календар на український лад» (обидві — 2016), «Українські віночки», «Українські берегині» (обидві — 2017), «Сезонні пташечки» (2020), «Дівоча коса — вічна краса» (2022), «Ангели української краси» (2024).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
