Улицький Олег Андрійович

УЛИ́ЦЬКИЙ Олег Андрійович (22. 02. 1954, м. Кутаїсі, Грузія) — геолог, фахівець у галузі екологічної безпеки. Кандидат технічних (2000), доктор геологічних (2015) наук, професор (2022). Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут (Москва, 1984). Працював 1976–81 в Українському НДІ соляної промисловості (м. Артемівськ, нині Бахмут Донецької обл.); 1981–96 — в Артемівській геологорозвідувальній експедиції ВГО «Донбасгеологія»; 1996–2004 — головний гідрогеолог, начальник геолого-маркшейдерського відділу Української державної компанії «Укрвуглереструктуризація» (Донецьк); 2004–10 — на керівних посадах у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України та Міністерстві вугільної промисловості України; 2010–15 — начальник управління геологічної експертизи та наукового супроводження надрокористування, начальник сектору твердих корисних копалин НАК «Надра України»; 2015–24 — директор Навчально-наукового інституту екологічної безпеки та управління, професор кафедри екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління; від 2024 — провідний науковий співробітник відділу мінеральної сировини для ядерної енергетики Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ (усі — Київ). Наукові інтереси пов’язані з проблемами еколого-гідрогеологічної безпеки діючих та ліквідованих гірничих підприємств, геомеханічних проявів, розробкою концепції поліпшення екологічного становища довкілля гірничодобувних (шахтарських) регіонів України; методичним забезпеченням еколого-гідрогеологічних робіт, ведення бурових, досвідно-фільтраційних робіт; розробкою концепції реструктуризації підприємств, нормативної бази щодо проєктно-кошторисної документації та визначення вартості ліквідаційних робіт, удосконалення законодавства. Брав участь в реалізації проєкту «Гірнича енциклопедія» (1-й етап — «Тлумачний гірничий словник», 1998; 2-й — «Гірничий енциклопедичний словник у трьох томах», 2001, 2002, 2004; 3-й — «Мала гірнича енциклопедія у трьох томах», 2004, 2007, 2013; усі — Донецьк).

Завантажити статтю