Шпильова Олена Василівна

ШПИЛЬОВА́ Олена Василівна (17. 04. 1926, Житомир — 16. 06. 2004, Київ) — літературо­знавиця. Доктор фiлологічних наук (1976). Закiнчила Київський університет імені Т. Шевченка (1949). Працювала в Держлітвидаві УРСР (1950—56); від 1956 — в Ін­ституті літератури НАНУ (обидва — Київ): від 1961 — старший науковий спів­робітник від­ділу словʼяно­знавства. Основний науковий напрям — про­блеми теорії лiтератури, зокрема специфіка художньої творчостi, методологічні принципи її аналiзу. В галузi славiстики дослiджувала пита­н­ня взаємо­впливу української та болгарської лiтератур, а також роз­витку болгарської лiтератури 20 ст. (роз­відки «До пита­н­ня про становле­н­ня реалізму в болгарській літературі (Марко Вовчок і Любен Каравелов)», «Творчість Любена Каравелова», обидві — 1957; «У творчому єд­нан­ні. З історії українсько-болгарських літературних і культурних взаємин», «До iсторiї українсько-болгарських літературних i культурних взаємин 2-ї половини ХIХ ст.», обидві — 1958; «Вазов і Україна», 1960; «Головні етапи українсько-болгарських літературних звʼязків XIX—XX ст.», 1963). Низку публікацій присвятила рецепції творчості Т. Шевченка в Болгарії («Нове ви­да­н­ня творів Т. Г. Шевченка в Болгарії», 1963 тощо).

Завантажити статтю