Страдомський Михайло Валеріанович

Визначення і загальна характеристика

СТРАДО́МСЬКИЙ Михайло Валеріанович (14. 02. 1923, Київ — 10. 01. 1991, там само) — фахівець у галузі теплофізики. Доктор технічних наук (1978), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1951). Працював 1951—54 у тресті «Київ­пром­енергомонтаж; 1957—91 — в Ін­ституті технічної теплофізики АН УРСР (Київ): 1960—66, 1988—91 — старший науковий спів­робітник, 1966—88 — за­ступник директора з наукової роботи. Роз­винув основні положе­н­ня теплопереносу при горін­ні в пульсуючих течіях, зокрема радіаційно-конвективного теплооб­міну при спалюван­ні рідких моторних палив; дослідив аеродинаміку і теплооб­мін в однофазних середовищах та дис­персних системах при дії масових сил, течії рідин у парових структурах, емісійні якості полумʼя.

Пр.: Некоторые особен­ности теплооб­мена в пористых средах // Инженерно-физический журнал. 1971. Т. 20, № 4; Ис­следование лучистого теплооб­мена в цилиндре дизеля // Машиностроение. 1982. № 1; Измерение нестационарных потоков в высокотемпературных энерго­установках // Промышлен­ная теплотехника. 1984. Т. 65, № 5; Ис­следование эмис­сион­ных свойств плаиени при импульсном сгорании жидких топлив в за­мкнутом объеме // Процес­сы пере­носа теплоты и вещества. К., 1985; Оптимизация температурного со­стояния деталей двигателей. К., 1987 (усі — спів­авт.).

О. І. Чайка

Завантажити статтю