ФРІ́ШМАН Микола Михайлович (17. 01. 1890, Харків — 16. 04. 1944, м. Чкалов, нині Оренбург, РФ) — лікар-педіатр. Батько М. Фрішман. Доктор медичних наук (1936), професор (1929). Закінчив Харківський університет (1915). Під час 1-ї світової війни служив військовим лікарем, за­знав поране­н­ня, тривалий час пере­бував на лікуван­ні. Від 1920 працював у 2-му Московському університеті; від 1929 — професор кафедри дитячих хвороб Смоленського медичного ін­ституту (РФ); від 1930 — завідувач одно­ймен­ної кафедри Харківського медичного ін­ституту (1941 еваку­йований до м. Чкалов); одночасно очолював клініко-екс­периментальне від­діле­н­ня Всеукраїнського ін­ституту харчува­н­ня (Харків). Роз­вивав профілактичний напрям у педіатрії. Описав симптоми го­строї туберкульозної інтоксикації, токсичної дизентерії, виділив симптомокомплекс при дизентерії у дітей (тетрада Фрішмана).