АТАМАНЮ́К Антон Микола­йович (15. 05. 1989, Хмельницький — 15. 10. 2023, по­близу с. Вербове Пологівського р-ну Запорізької обл., похований на Алеї Слави кладовища у мікрора­йоні Ракове у рідному місті) — військовик. Капітан. Герой України (2025, посмертно). Ордени «За мужність» 3-го ступеня (2022) та Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2024, посмертно). На­вчався у Хмельницькій загальноосвітній школі № 9. Про­йшов строкову військову службу. Закінчив Військову академію в Одесі. Служив у Окремому центрі спеціальних операцій «Захід» імені князя Ізяслава Мстиславича Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Від 2015 брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив виконувати бо­йові зав­да­н­ня. Воював на різних ділянках фронту. Спочатку як командир групи спеціального при­значе­н­ня утримував позиції на Луганщині. Пізніше в прикордон­ні на Чернігівщині разом з іншим військовим потрапив у ворожу засідку. Попри поране­н­ня від­тягнув пораненого по­братима, від­вернув увагу ворога і врятував життя обом. Захищав м. Бахмут Донецької обл. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки. Загинув унаслідок вибуху міни, коли просувався у складі під­групи спеціального при­значе­н­ня до позицій ворога на Запоріж­жі. Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади (від травня 2024).