Чекман Іван Сергійович

Визначення і загальна характеристика

ЧЕ́КМАН Іван Сергійович (04. 10. 1936, с. Чаньків Дунаєвецького, нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 26. 10. 2019, Київ) — фармаколог. Доктор медичних наук (1973), професор (1976), член-кореспондент НАНУ (1991) та НАМНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Закінчив Тернопільський медичний інститут (1961). Працював лікарем. Від 1966 — у Національному медичному університеті (Київ): 1972–2016 — завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології; водночас 1987–91 — директор Київського НДІ фармакології та токсикології. Ч. вважають одним із засновників вітчизняної фізико-хімічної, квантової та нанофармакології. Встановив провідну роль комплексоутворення лікарських засобів з компонентами біомембран як тригерний механізм первинного фармакологічного ефекту, що дає можливість вирішувати фундаментальні питання загальної і клінічної фармакології серцево-судинних, нейротропних і метаболітних препаратів. Вивчав фармакологію препаратів рослинного походження. Розробив композиції ефірних олій рослин і застосував їх у клінічній практиці. Створив препарат карбюлози, що виводить радіонукліди, нітрати і солі важких металів з організму. Досліджував історію фармакології, автор «Історії лікознавства» (2014), книги «Родина Нобелів» (2007) та спогадів «Вчителі. Учні. Однодумці» (2016; усі — Київ). 2020 на будівлі одного з корпусів Національного медичного університету вченому встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю