РОДІО́НОВ Георгій Вікторович (17. 05. 1908, Москва — 05. 02. 1975, Київ) — гірничий інженер-механік. Доктор технічних наук (1958), професор (1961). Сталінська премія (1946). Закінчив Московський гірничий ін­ститут (1932). Працював 1932–33, 1936–44 у Кузнецькому науково-дослідному вугільному ін­ституті (м. Прокопʼєвськ): 1936–44 — завідувач групи механізації і за­ступник директора з наукової роботи; 1933–35 — в Анжерському рудо­управлін­ні (обидва — Кемеровська обл., РФ); 1935–36 — за­ступник головного механіка тресту «Кузбасвугі­л­ля»; 1944–48 — завідувач лабораторії механізації Гірничо-геологічного ін­ституту Західно-Сибірської філії АН СРСР; 1948–54 — за­ступник голови і в. о. голови Президії Західно-Сибірської філії АН СРСР; 1954–62 — завідувач лабораторії механізації Ін­ституту гірничої справи Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР (усі — м. Новосибірськ, РФ); 1962–65 — за­ступник директора з наукової роботи, 1965–69 — завідувач лабораторії механізації допоміжних процесів і професор-консультант ін­ституту «УкрНДІ­проєкт»; 1969–75 — завідувач від­ділу та лабораторії механізації трудомістких процесів НДІ будівельного виробництва (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: роз­виток засобів механізації земляних, навантажувально-роз­вантажувальних і бетон­них робіт у будівництві.