Томан Карел
Визначення і загальна характеристика
ТОМА́Н Карел (Toman Carel; справжнє — Бернашек Антонін; 25. 02. 1877, с. Коковіце, Чехія — 12. 06. 1946, Прага) — чеський поет, перекладач. Від 1896 студіював право в Карловому університеті в Празі (не закінчив). Поринув у богемне життя, зблизився з анархістами, став членом організації «Новий культ». 1903–11 подорожував містами країн Західної Європи (Відень, Берлін, Париж тощо), враження від мандрівок публікував у багатьох періодичних виданнях. Належав до покоління, що на початку 20 ст. резонувало автентичною інтимною лірикою, тим самим долучався до модерного русла чеської літератури. Від 1917 працював у редакції часопису «Národní listů», потім (до 1925) — у бібліотеці Національного парламенту. Дебютував збіркою «Pohádky krve» (1898), в якій літературній «халтурі» протиставляв силу кохання, вільне життя замислів і безпосередній вияв переживань, засуджуючи міщанську мораль переривав зв’язок із офіційними колами тогочасного суспільства. У наступних його збірках («Torzo zivota», 1902; «Slunecui hodiuy», 1913; «Mesice», 1918; «Hlas ficha», 1923) домінував ідеал вільного і повноцінного життя із наближенням до плюралізму нової доби. Для поезії Т. останніх років притаманне свідоме поєднання традиційної і модерної поетики, сконденсованість думки, виразність та мелодійність вірша. Перекладав твори О. Мірбо, Ґ. де Мопассана, А. Франса. Окремі його поезії переклав Д. Загул. Співупорядник і перекладач антології «Чеська поезія» (К., 1964).