ЗА́ВАДА Вілем (Závada Vilém; 22. 05. 1905, с. Грабова побл. м. Острава, нині Чехія — 30. 11. 1982, Прага) — чеський поет. Доктор філософії (1929). Нар. письмен­ник Чехословач­чини (1966). Закін. Праз. університет (1927). Був гол. ред. літ. ж. «Listy pro umění a kritiku» (1933–37), працював у Нац. університет. б-ці (Прага, 1937–58), очолював Спілку чехословац. письмен­ників. Твори З. мають гостросоц. спрямува­н­ня, де гол. героєм ви­ступає пере­важно людина праці як творець історії. Писав також для дітей. Пере­кладав з франц., рос., угор. і словен. літ-р. Під­тримував дружні стосунки з укр. поетами М. Рильським, П. Тичиною, Р. Лубківським, славістом В. Моторним. Брав участь у від­значен­ні 100-річчя від дня народж. Лесі Українки (1971). Низку віршів З. українською мовою пере­клали Г. Кочур, Т. Коломієць, С. Сакидон, Р. Лубківський, В. Гуцаленко.