Тараріко Юрій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ТАРАРІ́КО Юрій Олександрович (09. 11. 1964, смт Драбів, нині с-ще Золотоніського р-ну Черкаської обл.) — вчений-агроном. Син О. Тараріка. Доктор сільськогосподарських наук (2003), член-кореспондент НААНУ (2007). Премія НААНУ «За видатні досягнення в аграрній науці» (2013). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1986). Відтоді працював агрономом у Полтавській обл.; 1989–95 — в Інституті землеробства УААН (смт Чабани Києво-Святошинського, нині с-ще Фастівського р-ну Київської обл.); 1994–2004 — в Інституті агроекології та біотехнології УААН: від 2002 — завідувач відділу агроекології; від 2004 — завідувач відділу агроресурсів, нині — головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААНУ (обидва — Київ). Наукові дослідження: розроблення систем землекористування з високим рівнем біологізації та ресурсозбереження; технології створення високоефективних екологічно безпечних аграрних виробничих систем різної спеціалізації.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Удосконалення землекористування та агротехнологій // Вісник аграрної науки. 1998. № 8; Енерго- та ресурсозберігаючі моделі землекористування // Там само. 2000. № 7; Формування сталих агроекосистем на основі вдосконалення їх галузевої структури // Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. 2001. Вип. 4; Розробка ґрунтозахисних ресурсо- та енергозберігаючих систем ведення сільськогосподарського виробництва з використанням комп’ютерного програмного комплексу: Метод. рекомендації. К., 2002; Вплив агротехнічних чинників на гумусний стан та енергоємність ґрунтів // Агрохімія та ґрунтознавство. Х., 2002. Спец. вип.; Меліоровані агроекосистеми. Оцінка та раціональне використання агроресурсного потенціалу України. Зони зрошення і осушення. К.; Ніжин, 2017 (співавт.); Гумусний режим чорнозему типового в короткоротаційних сівозмінах із різним бобовим компонентом // Вісник аграрної науки. 2024. № 1 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
