Петрогліфи

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРО́ГЛІФИ (від. грец. πέτρος — камінь і γλυφή — різьбле­н­ня) — стародавні зображе­н­ня на камені. До П. археологи від­носять не лише різьблені зображе­н­ня, а й малюнки вохрою чи ін. фарбами природного походже­н­ня, виконані у період від палеоліту до Середньовіч­чя. Вони зу­стрічаються пере­важно там, де є скелі й печери. На території України П. ві­домі у Карпатах (Писаний камінь, Ту­стань — див. «Ту­стань» Державний Історико-культурний заповід­ник), Криму (Таш-Аїр — див. Таш-Аїрська культура, Аккая — див. Ак­кайська культура, Сари-Кая, Студентська шахта на Карабі-Яйлі), Подністровʼї (Бакота, Нагоряни — див. Нагорянське поселе­н­ня, Лядова), Надпорож­жі та Приазовʼї (Камʼяна Могила). Найдавнішими П. України є різночасові наскельні зображе­н­ня Камʼяної Могили, датовані неолітом — бронзовим віком. П. у Криму належать, пере­важно, до скіфо-сарматської доби та Середньовіч­чя, у Карпатах і Подністровʼї пере­важають П. 13—15 ст., однак датува­н­ня П. досить часто є про­блематичним.

Літ.: Формозов А. А. Очерки по первобытному искус­ству: Наскальные изображения и камен­ные изваяния эпохи камня и бронзы на тер­ритории СССР. Москва, 1969; Драчук В. С. Система знаков Северного Причерноморья. К., 1975; Даниленко В. М. Камʼяна Могила. К., 1986; Бандрівський М. С. Петрогліфи Гуцульщини: Стан і пер­спективи досліджень // Скелі і печери в історії та культурі стародавньої України. Л., 1995.

І. Т. Черняков

Завантажити статтю