Пересопниця

Визначення і загальна характеристика

ПЕРЕСО́ПНИЦЯ — давньоруське місто, центр однойменного удільного князівства та волості. Знаходилося на правому березі р. Стубла (притока Стиру, басейн Дніпра), нині поблизу — с. Пересопниця Рівненського р-ну Рівненської обл. Загальна площа городища — понад 4 га, посаду — 3 га. Під час археологічних досліджень виявлено матеріали 11–16 ст. — житлові будинки, господарські будови, залишки косторізної майстерні. Хоча укріплення міста були зведені ще у 11 ст., воно вперше згадане у літописі під 1149, коли його отримав у володіння син князя Володимира Мономаха — В’ячеслав Володимирович. Пересопницька волость виокремлена зі складу Погорини – давньоруської волості між Волинською і Київською землями, що у 2-й пол. 12 ст. слугувала резервним земельним фондом для наділення молодших представників клану Мономашичів. У різні роки у П. сиділи князі Мстислав Юрійович, Андрій Юрійович, Гліб Юрійович, Володимир Андрійович, Мстислав Ізяславич, Володимир Мстиславич, Мстислав Ярославич Німий, Василько Романович. 1220, за Мстислава Ярославича Німого, Пересопницька волость, швидше за все, об’єдналася з Луцьким князівством. Після монголо-татарської навали та нападу литовців 1246, коли місто було знову спустошене, П., хоча й відродилася, але вже остаточно втратила значення центру князівства та волості, а з часом перетворилася на звичайне село. 1319 разом із Луцьком вона перейшла під владу Великого князівства Литовського і стала володінням князя Любарта Гедиміновича. Пізніше П. потрапила до коронних земель, а 1501 король польський і великий князь литовський Олександр передав П. Марії — дружині князя Михаїла Чорторийського. П. перебувала у володінні князів Чорторийських до 1630, коли Миколай Чарторийський передав її у власність католицької парафії (масіонарії) у м. Клевань (до 1848). Поблизу міста діяв заснований князем Мстиславом Ізяславичем монастир Різдва Пресвятої Богородиці (1630 закритий), у якому в середині 16 ст. створено Пересопницьке Євангеліє.

Завантажити статтю