Пересопниця

ПЕРЕ­СО́ПНИЦЯ  — давньоруське місто, центр одно­ймен­ного удільного князівства та волості. Знаходилося на правому березі р. Стубла (притока Стиру, басейн Дніпра), нині по­близу — с. Пере­сопниця Рівненського р-ну Рівненської обл. Загальна площа городища — понад 4 га, посаду — 3 га. Під час археологічних досліджень виявлено матеріали 11—16 ст. — житлові будинки, господарські будови, залишки косторізної майстерні. Хоча укріпле­н­ня міста були зведені ще у 11 ст., воно вперше зга­дане у літописі під 1149, коли його отримав у володі­н­ня син князя Володимира Мономаха — Вʼячеслав Володимирович. Пере­сопницька волость ви­окремлена зі складу Погорини — давньоруської волості між Волинською і Київською землями, що у 2-й пол. 12 ст. слугувала резервним земельним фондом для наділе­н­ня молодших пред­ставників клану Мономашичів. У різні роки у П. сиділи князі Мстислав Юрі­йович, Андрій Юрі­йович, Гліб Юрі­йович, Володимир Андрі­йович, Мстислав Ізяславич, Володимир Мстиславич, Мстислав Ярославич Німий, Василько Романович. 1220, за Мстислава Ярославича Німого, Пере­сопницька волость, швидше за все, обʼ­єд­налася з Луцьким князівством. Після монголо-татарської навали та нападу литовців 1246, коли місто було знову спустошене, П., хоча й від­родилася, але вже остаточно втратила значе­н­ня центру князівства та волості, а з часом пере­творилася на звичайне село. 1319 разом із Луцьком вона пере­йшла під владу Великого князівства Литовського і стала володі­н­ням князя Любарта Гедиміновича. Пізніше П. потрапила до корон­них земель, а 1501 король польський і великий князь литовський Олександр пере­дав П. Марії — дружині князя Михаїла Чорторийського. П. пере­бувала у володін­ні князів Чорторийських до 1630, коли Миколай Чарторийський пере­дав її у власність католицької парафії (масіонарії) у м. Клевань (до 1848). По­близу міста діяв заснований князем Мстиславом Ізяславичем монастир Різдва Пресвятої Богородиці (1630 закритий), у якому в середині 16 ст. створено Пере­сопницьке Євангеліє.

Літ.: Шеломенцев-Терский В. С. Ра­скопки городища летописной Пере­сопницы // Археологические открытия — 1976. Москва, 1977; Його ж. Косторезная мастерская на городище летописной Пере­сопницы // Археологические открытия — 1977. Москва, 1978; Терський С. Пере­сопниця: Крає­знавчий нарис. Р., 2003; Його ж. Оборон­ний комплекс середньовічної Пере­сопниці // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Сер. Держава та армія. 2008. Вип. 634; Прищепа Б. Роз­виток Пере­сопниці за княжої доби // Наук. записки. Сер. Істор. науки. Острог, 2009. Вип. 14; Терський В. С. Оборон­ні укріпле­н­ня Надстублянщини — волості княжого міста Пере­сопниці у 10—11 ст. // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Сер. Держава та армія. 2009. Вип. 652.

А. Г. Плахонін

Завантажити статтю