Патрило Ісидор

Визначення і загальна характеристика

ПАТРИ́ЛО Ісидор (30. 11. 1919, м. Судова Вишня, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 27. 10. 2008, с-ще Брюховичі, нині Львівського р-ну, похований у с. Крехів того ж р-ну) — церковний діяч УГКЦ, історик Церкви. Доктор філософії (1944), теології (1953), канонічного права (1961), дійсний член НТШ (1979) і УВАН. Навчався у Місійному інституті отців василіян у м. Бучач (нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 30 серпня 1933 вступив до ЧСВВ, 27 квітня 1941 склав довічні обіти. 1938–40 продовжив освіту у Василіянському студійному домі в у м. Кристинопіль (нині Шептицький Львівської обл.); 1940–44 — у Карловому університеті у Празі; 1945–46 — в УВУ у м. Мюнхен (Німеччина). 1943 рукопокладений на священника. Був душпастирем українців-католиків у Німеччині (1944–47), Великій Британії (1947–48), Арґентині (1949–55); генеральним економом (1955–62), генеральним секретарем (1962–76), протоархімандритом (1976–96) ЧСВВ. Директор української редакції «Радіо Ватикану», Римського василіянського видавництва (від 1962), голова Літургійної комісії (від 1972), що здійснила український переклад «Молитвослова» та інших богослужбових текстів. Автор праць з історії Церкви, Києво-Могилянської академії, бібліографії та джерелознавства. Від 2006 проживав у василіянському монастирі св. Йосифа у Брюховичах. У рідному місті встановлено меморіальні дошки П., 2022 на його честь перейменовано вулицю.

Завантажити статтю