Патрило Ісидор

ПАТРИ́ЛО Ісидор (30. 11. 1919, м. Судова Вишня, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 27. 10. 2008, с-ще Брюховичі, нині Львівського р-ну, похований у с. Крехів того ж р-ну) — церковний діяч УГКЦ, історик Церкви. Доктор філософії (1944), теології (1953), канонічного права (1961), дійсний член НТШ (1979) і УВАН. На­вчався у Місійному ін­ституті отців василіян у м. Бучач (нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 30 серпня 1933 вступив до ЧСВВ, 27 квітня 1941 склав довічні обіти. 1938—40 продовжив освіту у Василіянському студійному домі в у м. Кристинопіль (нині Шептицький Львівської обл.); 1940—44 — у Карловому університеті у Празі; 1945—46 — в УВУ у м. Мюнхен (Німеч­чина). 1943 рукопокладений на священ­ника. Був душпастирем українців-католиків у Німеч­чині (1944—47), Великій Британії (1947—48), Арґентині (1949—55); генеральним економом (1955—62), генеральним секретарем (1962—76), протоархімандритом (1976—96) ЧСВВ. Директор української редакції «Радіо Ватикану», Римського василіянського видавництва (від 1962), голова Літургійної комісії (від 1972), що здійснила український пере­клад «Молитвослова» та інших богослужбових текс­тів. Автор праць з історії Церкви, Києво-Могилянської академії, бібліо­графії та джерело­знавства. Від 2006 проживав у василіянському монастирі св. Йосифа у Брюховичах. У рідному місті встановлено меморіальні дошки П., 2022 на його честь пере­йменовано вулицю.

Завантажити статтю