Руська хліборобська (земледільська) партія

Визначення і загальна характеристика

РУ́СЬКА ХЛІБОРО́БСЬКА (ЗЕМЛЕДІ́ЛЬСЬКА) ПА́РТІЯ

— одна з перших політичних партій Закарпа­т­тя проукраїнської орієнтації. Заснована 1920 в Ужгороді. Її організаторами були А. Волошин (перший голова), Юлій і Михайло Бращайки (секретарі), А. Штефан та ін. До керівництва партії також уві­йшли Ю. Добей, І. Деяк, В. Джемурат, І. Тенінець. Загалом головна управа складалася з 40-а осіб. Друкований орган — г. «Руська нива». На звітно-виборчому кон­гресі 27 лютого 1923 обрано нове керівництво партії: М. Бращайко, А. Волошин, А. Товт, П. Яцко (за­ступники), В. Фединець, А. Рудий (секретарі). Членами головної управи стали 130 осіб. Упродовж своєї діяльності партія під­тримувала уряд Чехо-Словач­чини, однак об­стоювала українську національну єд­ність, мову і культуру. Користувалася популярністю серед закарпатських селян. Головні положе­н­ня її про­грами стосувалися автономного управлі­н­ня краєм, планомірного роз­витку сільського господарства, проведе­н­ня земельної реформи, виріше­н­ня мовного пита­н­ня тощо. Вона тісно спів­працювала з товариством «Просвіта», проводячи на його базі активну національно-культурну діяльність (партійні керівники водночас очолювали різні від­діли «Просвіти). Під час парламентських виборів 1924 партія ви­ступила само­стійною організаційною одиницею, фактично під­тримуючи про­урядовий блок аграрних партій, однак у результаті стала лише 8-ю і не отримала жодного місця в парламенті. Такі наслідки змусили керівництво в тому ж році реорганізувати її шляхом самоліквідації та натомість створити Християнсько-народну партію.

Літ.: Росоха С. Сойм Карпатської України. Він­ніпеґ, 1949; Нариси історії Закарпа­т­тя. (1918—1945). Т. 2. Уж., 1995.

М. М. Вегеш, М. Ю. Токар

Завантажити статтю