АМІРДЖАНЯ́Н Алексан Володимирович (17. 08. 1989, Єреван — 13. 08. 2023, по­близу с. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 18. 08. 2023 у с. Липове Кременчуцького р-ну Полтавської обл.) — військовик. Старший солдат. Герой України (2025, посмертно). У 1994 разом із батьками пере­їхав на батьківщину матері на Глобинщину (нині Кременчуцький р-н) — мешкав у с. Липове, на­вчався у Святилівській загальноосвітній школі. Потім оселився у м. Глобине. Працював на будівництві та на це­гляному заводі. Здобув професію водія великовантажних автомобілів у Горішньоплавнівському гірничо-видобувному коледжі (Кременчуцький р-н). Був водієм вантажівки на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті (Горішні Плавні), далекобійником за кордоном. Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ (24 лютого 2022) повернувся в Україну. 28 лютого 2022 зарахований до 107-ї ре­активної артилерійської Кременчуцької бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Від березня 2023 — у лавах 5-ї окремої штурмової Київської бригади, служив командиром 2-го від­діле­н­ня 2-го взводу роти охорони. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів, затримано вороже просува­н­ня. Виконував бо­йові зав­да­н­ня у складі штурмових груп на Донеч­чині. У серпні 2023 разом із по­братимами вступив у стрілецький бій зі значно більшими силами противника, за­знав кульового поране­н­ня, але залишився прикривати від­хід групи. Ціною власного життя врятував 2-х по­братимів, забезпечивши їхній вихід із поля бою. На війні також загинув його старший брат — Грант Амірджанян (02. 08. 1984, Єреван — 24. 02. 2023, м. Бахмут).