Трач Ігор Богданович
Визначення і загальна характеристика
ТРАЧ Ігор Богданович (07. 06. 1959, Львів) — поет, новеліст, есеїст. Член НСПУ (1997). Навчався (від 1976) у Львівському медичному інституті (відрахований 1979 за «націоналізм і антирадянську пропаганду»; закінчив 1986). Від 1988 — у м. Цвікау (Німеччина), де працював 1990–2014 психотерапевтом; 1989–91 — співредактор варшавського громадсько-політичного квартальника «Пертурбанації»; від 1993 — головний редактор і видавець літературно-мистецького альманаху «Зерна». Упорядник і видавець 76-ти книжкових позицій у серії «Бібліотека українців Європи “Зерна”». Пише українською та німецькою мовами. Дебютував 1979 поетичною збіркою «І день, і ніч, або Неспокою життя». У самвидаві також оприлюднені книги «На зламі шляхів», «З доріг далеких і близьких» (обидві — 1980), «Поетове прощання» (1987). В українських та закордонних часописах публікує вірші, новели, політологогічні та літературознавчі праці. Твори вміщені в антологіях «Золотий гомін» (К., 1997, вип. 2), «Поезії і прози голоси» (Л., 2021). Окремі книги вийшли німецькою, румунською та польською мовами, зокрема «Диптихон» — у перекладі А.-Г. Горбач (1995), «Дотики» — в інтерпретації автора (1997), «До тебе, Україно, піснею прийду» — у перекладі О. Петик (2000; упорядник та автор вступної статті М. Зимомря).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Стіна. Варшава, 1991; Вірою живу. Стрий, 1993; Напруга серця. Л., 1993; Лабіринти пам’яти. Л., 1994; Розмова без масок. Л., 1994; Диптихон. Л.; Цвікау; Париж, 1995; Дотики = Berührungen. Фурт, 1997; Поезії померлого століття. Л., 2001; Мої незаймані світи. Поезії. Л., 2003; Осінь весни. Л., 2007; Печалі Високого Замку. Л., 2009; І все-таки прощання… Л., 2011; Прощаюсь і живу. Л., 2014; Вересневе літо відліта. Л., 2018; Вибране: Поезія. Л., 2019.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
