Сіра Оксана Валентинівна
Визначення і загальна характеристика
СІ́РА Оксана Валентинівна (04. 05. 1966, с. Золотоношка Драбівського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва і живописець. Дочка Валентина, сестра Максима Сірих. Членкиня НСХУ (2012). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викладачі С. Коропчак, С. Серветник, О. Мінько). 2000–21 — викладач живопису й рисунку Черкаського художньо-технічного коледжу; від 2022 — викладач кафедри дизайну та соціально-культурних дисциплін Черкаського бізнес-коледжу. Для її творчого стилю характерне наближення до іконописного узагальнення, де проявляється фольклорно-язичницька традиція та ознаки «монументалізації» художнього мислення. Пріоритетні напрямки живопису — філософія та естетична знаковість української архаїки. Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1998. Персональні — у Черкасах (2001, 2006, 2011, 2016, 2022 — родинна, 2024). Деякі роботи С. зберігають у Дирекції виставок НСХУ (Київ), Черкаському художньому музеї, Музеї «Кобзаря» Т. Шевченка (Черкаси).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сонях» (1998), «Скіфи» (2000), «Два світи» (2001), «Розмова з сином» (2004), «Вітер» (2006), «Дідова яблуня» (2008), «Україна в порах року» (2021), «Образи “Кобзаря”» (2024); серія «Гороскоп емоцій» (2023–24).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
