Сірий Максим Валентинович
Визначення і загальна характеристика
СІ́РИЙ Максим Валентинович (21. 03. 1970, с. Золотоношка Драбівського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл.) — графік, дизайнер. Син Валентина, брат Оксани Сірих. Член НСХУ (2007). Навчався у Республіканській художній середній школі імені Т. Шевченка (Київ, 1981–87; викладач О. Животков). Відтоді — на творчій роботі. Працює у галузі графіки та дизайну інтер’єрів (від 2000; оформлення кафе, ресторанів тощо). Автор мозаїчних робіт, матеріалом для яких слугують шматочки кераміки, уламки кахлів, порцеляни тощо. Створює також акварельні твори. Характерними ознаками творчості митця є композиційна довершеність, національний колорит. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1990. Персональна (родинна) — у Черкасах (2022). Деякі роботи С. зберігають у Черкаському художньому музеї, Музеї «Кобзаря» Т. Шевченка (Черкаси).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Іній» (1997), «Повінь» (2001), «На хуторі» (2002), «Композиція» (2003), «Сторожа» (2004), «Після дощу», «Опудало» (обидва — 2005), «Акварель» (2007), «Селом осінь заблукала» (2015); мозаїки — «Конотопська відьма» (2022), «Козак та фазан» (2023), «Скіф» «Козел та гарбуз» (обидві — 2024), «На самоті», мозаїчні пейзажі «Пори року» (обидва — 2025).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
