Сироватка Дмитро Матвійович

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Сироватка Дмитро Матвійович
Діяльність:: живописець
Дата народження:: 20 квіт. 1938

СИРО́ВАТКА Дмитро Матвійович (20. 04. 1938, с. Горностайпіль Чорнобильського, нині Вишгородського р-ну Київської обл.) — живописець. Член НСХУ (1990). Навчався на художньо-графічному факультеті Одеського педагогічного інституту (1965–67), закінчив Київський художній інститут (1970; викладачі П. Басанець, В. Виродова-Готьє, В. Задорожний, А. Пламеницький, К. Трохименко). Працював художником-оформлювачем на 4-й взуттєвій фабриці (1970–73) та старшим художником Дослідно-конструкторського бюро геофізичного приладобудування (1973–92) у Києві. Відтоді — на творчій роботі. Основна тематика робіт — історія України, події 2-ї світової війни та життя в післявоєнний час, робота геологів, природа України. Учасник обласних, всеукраїнських, закордонних мистецьких виставок від 1976, зокрема у Мюнхені (1999). Персональні — у Києві (1975, 1981, 1983, 1987, 1994–98). Деякі роботи С. зберігають у зібранні Міністерства культури України, Музеї гетьманства, галереї «Аліпій» (усі — Київ), шкільному музеї с. Страхолісся (Вишгородський р-н), Посольстві України в Казахстані (Астана).

Додаткові відомості

Основні твори: «Пам’ять» (1969), «Геологи приїхали» (1976), «Солдатські вдови», «Білгород-Дністровський. Фортеця» (обидва — 1980), «Зустріч з минулим» (1982), «Осінь у Карпатах» (1984), «Червона калина» (1987), «Стежка до рідного дому» (1987, 2001), натюрморт «Осінь», «Напровесні» (обидва — 1989), «Натюрморт із гарбузом і півнем», «На крутій горі», «Ще одна весна» (усі — 1990), «Боже, Україну бережи» (1991), «На сторожі давніх таємниць», «Польові квіти» (обидва — 1992), «Квіти моєї Чорнобильщини», «Мати», «Видубичі» (усі — 1993), натюрморт «Квіти», «Над весняним простором» (обидва — 1994), «Польові квіти з козаком Мамаєм», «На межі», «Лагідний серпень» (усі — 1995), «Купальниці», «З поліських легенд», «Пасіка», «Повінь» (усі — 1998), «Левада в Горностайполі», «Подільська твердиня» (обидва — 2001), «Хортиця. Було колись в Україні...» (2002), «Тривожний час. Межибіж», «Старий лемко» (обидва — 2003).