Романюк Мирослав Миколайович

РОМАНЮ́К Мирослав Микола­йович (псевдоніми: М. Закрівецький, М. Ром; 27. 07. 1952, с. Закрівці Отинянського р-ну Станіславської обл., нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — фахівець у галузі книго-, джерело-, пресо-, бібліотеко­знавства, історик. Доктор історичних наук (2000), професор (2002), член-кореспондент НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1979), де й працював редактором університетської багатотиражки «За радянську науку» (1977–86), за сумісництвом — асистентом кафедри теорії та практики преси (1979–86) та професором кафедри бібліотеко­знавства і бібліо­графії (2006–14), а також доцентом і професором кафедри видавничої справи й редагува­н­ня Української академії друкарства (Львів, 1998–2007). Від 1990 — у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАНУ: від 1990 — за­ступник директора з наукової роботи, 2003–08 — директор, 2008–17 — генеральний директор, 2017–23 — головний науковий спів­робітник НДІ пресо­знавства (1993 ініціював створе­н­ня НДІ; до 2010 — Науково-дослідний центр періодики). Під його керівництвом та за без­посередньої участі ви­йшло друком 7 т. історико-бібліо­графічного дослідже­н­ня «Українська преса в Україні та світі ХІХ—ХХ ст.» (2007–22). Від­повід­альний редактор низки багатотомних наукових ви­дань: «Українська журналістика в іменах» (20 вип., 1994–2013), «Репеpтуаp укpаїнської книги, 1798–1916: Матеріали до бібліо­графії» у 9-ти т. (1995–2005), «Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.: Матеріали до бібліо­графії» у 5-ти т. (1998–2003), «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпат­ті, Волині та в еміграції, 1914–1939» в 5-ти т. (2010–19), двох щорічників — «Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» та «Збірник праць Науково-дослідного ін­ституту пресо­знавства» (усі — Львів). Укладач бібліо­графічних покажчиків: «Володимир Качкан — вчений, письмен­ник, педагог» (2000; 2005), «Василь Лизанчук — публіцист, вчений, педагог» (2001), «Науково-дослідний центр періодики (1993–2003 рр.)» у 2-х т. (2003), «Володимир Качкан — письмен­ник, вчений, педагог, громадсько-культурний діяч» (2015). Автор низки статей в ЕСУ.