ТИ́ХОНОВ Євген Олександрович (22. 12. 1939, c. Новогорськ Іжевської обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1991). Державна премія УРСР (1976) та України (1999) в галузі науки і техніки. Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1965). Працював 1964–2019 в Ін­ституті фізики НАНУ (Київ): 1984–89 — провід­ний науковий спів­робітник, 1989–99 — завідувач лабораторії фізики лазерних середовищ, від 1999 — головний науковий спів­робітник; водночас 2000–05 — професор кафедри прикладної фізики Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут»; 2006–14 — професор кафедри прикладної та теоретичної фізики Національного авіаційного університету (Київ). Нині мешкає у Канаді. Наукові дослідже­н­ня: явища генерації, суперлюмінесценції та індукованого комбінаційного органічних барвників у рідких і полімерних роз­чинах, зокрема рідких кри­сталах та матрицях із багатократним світлорозсіюва­н­ням із викори­станнм звичайної, 2-фотон­ної, синхрон­ної лазерної накачки; зміна спектральних параметрів поліметинових барвників шляхом структурних змін під час їхнього синтезу для досягне­н­ня придатних для практичних лазерних приладів; створе­н­ня оптимальних світлополімеризуючих композицій для виготовле­н­ня допованих барвниками лазерних матриць та голо­грамних фазових ґраток із само­проявним записом; генерація на хіральних структурах рідких кри­сталів з акцентом на від­мін­ності спектрів генерації у випадках малого й значного 2-променезаломле­н­ня; створе­н­ня хвилеводного нанолазера з викори­ста­н­ням квазікри­сталічного упорядкува­н­ня молекул барвника за рахунок міцелярного їх роз­чину в силікатній плівці.