Солошенко Ігор Олександрович

СОЛОШЕ́НКО Ігор Олександрович (01. 01. 1942, с. Лугівка Великописарівського, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 29. 04. 2007, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1983), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закінчив Харківський університет (1963). Від 1964 працював в Ін­ституті фізики НАНУ (Київ): 1986—2007 — завідувач від­ділу газової електроніки, від 1989 — за­ступник директора з наукової роботи, 2006—07 — директор. Провадив дослідже­н­ня у різних напрямах фізики плазми та радіаційної фізики (фізика інтенсивних іон­них пучків, іон­них джерел, взаємодія іон­них пучків із поверх­нею твердих тіл, газових роз­рядів у роз­ріджених газах та при атмо­сферному тиску). Найви­значніші здобутки повʼязані з про­блемами компенсації просторового заряду пучків позитивних і негативних іонів, збудже­н­ня коливань у компенсованих іон­них пучках, а також з про­блемами транс­портува­н­ня іон­них пучків на значні від­стані. Завдяки одержаним ним результатам зʼявилася можливість перед­бачати поведінку інтенсивних іон­них пучків у різних системах — інжекторах нейтральних частинок для керованого термо­ядерного синтезу, при­скорювачах, різних технологічних системах. Він заклав фундамент фізики іонно-пучкової плазми — нового напряму фізики плазми. Ви­значив основні механізми утворе­н­ня та загибелі негативних іонів, роз­рахував емісійні характеристики їх джерел, створив стаціонарне джерело негативних іонів водню з рекордними параметрами. Здобули ви­зна­н­ня також його дослідже­н­ня в галузі взаємодії іон­них потоків з металевими поверх­нями, зокрема він встановив механізм збільше­н­ня терміну екс­плуатації під­шипників після іон­ного опроміне­н­ня. Від­крив механізм утворе­н­ня хвильових структур на поверх­ні оплавлених пучками металів, повʼязаний із не­стійкістю фронту кри­сталізації внаслідок явища сегрегації. Створив нову технологію холодної стерилізації медичних інструментів на основі плазми газового роз­ряду.

Завантажити статтю